Ікона Божої Матері «Нев’янучий Цвіт»

3 квітня церква вшановує ікону «Нев’янучий Цвіт». Цей образ по праву вважається одним з найпрекрасніших та зворушливих в православній іконописній традиції. Ласкава усмішка Богоматері, оточеної білими квітами, повертає радість життя, душевну рівновагу, дарує спокій, умиротворення, готовність подолати будь-які випробування. Невипадково саме на початку справжньої теплої весни Церква згадує цю дивовижну еладську святиню.
 


Своєму творінню ікона Божої Матері «Нев’янучий Цвіт» зобов'язана незвичайній та урочистій традиції, яка існує на острові Кефалонія (Греція). У цих місцях заведено почитати свято Благовіщення Діви Марії, жертвуючи до Її образів запашні білі квіти - жасмин, лілії, троянди та едельвейси. Вони служать нагадуванням про божественного посланця Гавриїла, що явився до непорочної Отроковиці, щоб сповістити Їй Господню волю. Ніжні суцвіття бережно та побожно укладають під кіоти образів, а також прикрашають ними приміщення, в яких знаходяться святині. Згодом пелюстки в'януть, адже згідно з правилами, до них не повинна потрапляти ні крапля води, ні промінчик сонячного світла. Але в день Успіння Небесної Цариці в серпні відбувається диво - засохлі стебла знову розквітають, перетворюючись в свіжі та пишні букети!

Саме це диво, що має назву «Нев'янучий Цвіт», і підштовхнуло афонських ченців до створення однойменної ікони. Вона виконана в каноні Одигітрії (з грецької - «Вказуюча дорогу»), але неодмінним атрибутом зображень є прекрасні квіти. Колись також існував схожий образ - «Благоуханний Цвіт». Від першого він відрізнявся тим, що на зображенні «Нев'янучий Цвіт» Спаситель сидить на правій руці Небесної Цариці, тоді як на «Благоуханній» - на лівій. Втім, зараз ці відмінностей практично не дотримуються.

Що ж символізують зафіксовані на іконі бутони? Окрім описаної вище традиції, вони також відображають слова з богослужінь, що описують Богоматір як ту, що не знає зів'янення, запашна квітка. Зокрема, подібні порівняння зустрічаються в «Вдячному каноні Пресвятій Діві» Йосифа Піснеписьця.
З першої версії образу, написаної на Афоні, пізніше створили ще кілька списків. Найвідоміші з них - грецький та болгарський. Також досить поширеною є візантійська (константинопольська) копія, імовірно виконана в XVI столітті.



Всі ці ікони Богородиці дуже різноманітні, але незмінно чудові та дивовижні. На них Небесна Цариця та Божественне Немовля увінчані квітковими коронами, в їх руках - жезли з розпущеними бутонами, а фігури та лики оточують гірлянди та вазони, наповнені квітами. Іноді з пелюсток складені німби навколо святих або постамент, на якому стоїть тримаючи Ісуса Богородиця. Найчастіше суцвіття абстрактні, але часом в них можна вгадати лілії - символ невинності Марії, царствені троянди або безсмертник - знак духовного відродження.

День поминання ікони теж не є випадковим, бо на початку квітня вся природа навколо розквітає та радіє, немов би теж славлячи Всеблагую Діву. 

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.