Преподобний Пахомій Великий

14 травня 2024
15 травня за новоюліанським календарем Церква вшановує пам'ять преподобного Пахомія Великого. Святий народився в III столітті в Фіваїді (Верхній Єгипет) в сім’ї язичників та здобув хорошу світську освіту. З дитинства він був наділений доброю вдачею та був поміркованим і розважливим. Коли Пахомію виповнилося 20 років, то юнака мобілізували до армії - він був покликаний у військо імператора Костянтина й це змінило його життя. 

Треба сказати, що з забезпеченням продуктами та всім необхідним в давні віка часто були проблеми. Воїнам постійно не вистачало їжі. Коли під охороною варти новобранців розмістили в будівлі міської темниці, то місцеві християни прийшли з запасами харчування та годували рекрутів. Благочестивий юнак дізнався, що ці люди так чинять заради свого Бога, виконуючи Його заповідь про любов до ближніх. Дієва віра людей, що сповідують воскреслого Христа глибоко запала в його чисту душу. Пахомій також задумався стати християнином. Під час проходження військової служби він багато роздумував над тим, що чув з уст вірних.
Після повернення з війська, Пахомій прийняв Святе Хрещення, оселився у відокремленому селищі Сенеш і відразу ж став вести суворе подвижницьке життя. Він відчував потребу в духовному наставнику, а тому звернувся до фіваїдського пустельника Паламона та був прийнятий старцем із любов’ю. Згодом Пахомій став подвизатись за прикладом свого наставника і мав великі успіхи.

Через 10 років пустинного життя преподобний Пахомій почув голос біля селища Тавеннісі, який наказав йому побудувати на цьому місці обитель. Майбутній святий розповів про це старцю Паламону і вони, прийнявши почуті слова за вказівку Божу, вирушили в Тавеннісі та почали будувати там чернече житло. Святий старець Паламон благословив початок заснування обителі та передбачив майбутню її славу, а сам незабаром відійшов до Господа.
Святому Пахомію з’явився Ангел Божий в образі схимника і вручив йому устав чернечого життя. Незабаром до преподобного прийшов його старший брат Іван та оселився разом із ним.



Поступово до очільника обителі почали приходити учні. Пахомій увів устав спільножитного життя: ченці повинні були трудитися в призначених ним послухах на загальну користь обителі. Преподобний вважав, що послух, який виконувався з ретельністю, вище посту й молитви.

Число ченців монастиря швидко зростало, що викликало необхідність побудови ще семи монастирів поблизу, а кількість ченців доходило до семи тисяч. Суворий і строгий до себе, преподобний Пахомій мав велике милосердя і поблажливість до недостатньо досвідчених в духовному житті ченців. Він також часто вчив побоюватися осуду інших та сам боявся навіть у думках засудити будь-кого. З особливою любов’ю преподобний Пахомій ставився до хворих монахів. Він відвідував їх, підбадьорюючи та переконуючи дякувати Господу й покладати надію на Його святу волю. Хворим він послаблював пост, якщо це було необхідно для їхнього одужання.
Преподобний Пахомій завжди повчав ченців мати надію тільки на допомогу й милість Божу. Якось в обителі закінчилась пшениця. Цілу ніч Святий провів у молитві, а вранці від начальника міста привезли велику кількість хліба для монастиря, не взявши ніякої платні. Господь також сподобив ареподобного Пахомія дару чудотворення і зцілення від хвороб.

Під кінець свого життя преподобний Пахомій тяжко занедужав від морової хвороби. За ним з синівською любов’ю доглядав його найближчий і улюблений учень преподобний Феодор. Святий Пахомій відійшов до Господа близько 348 року у віці 53-х років і був похований біля своєї обителі.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
 4149 6293 1322 1459


5159 3351 0939 4102

або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА