Чудесне нагодування народу п’ятьма хлібами

У неділю читаємо уривок Євангелія про диво, яке ми згадуємо на кожній службі. Серед багатьох звершених чудес Спасителем насичення п’ятьма хлібами п’яти тисяч чоловік, ( і це як сказано в тексті, не рахуючи жінок і дітей), є повчальне. Воно має не лише пряме призначення допомогти голодним і потребуючим отримати їжу, але і наповнене внутрішнім духовним змістом.

Коли ученики Іоана Хрестителя принесли сумну звістку про страту пророка, Спаситель, як свідчить Євангеліє, «відплив звідти на човні у безлюдне місце один; а народ, довідавшись, пішов за Ним з міст пішки» (Мф. 14:13). Отже ті, хто пізніше отримає в руки для насичення чудесно примножений хліб – це люди, які свідомо шукали Господа Ісуса Христа, хто пішов за ним навіть у безлюдне місце, маючи прагнення бачити Його і чути Його науку.

Звернімо увагу на важливий момент: Ісус віддаляється від людей, пливучи на самоті човном у безлюдне місце, але ті, хто вірить, що Він справді є Христос, що Він є очікуваний ними Месія, йдуть за Ним, шукають його. Чому цей момент важливий? Тому, що він дає пояснення, як нам належить діяти тоді, коли ми самі відчуваємо, ніби полишені Богом.



Хіба в нашому духовному житті не буває так, що нас ніби огортає відчуття полишеності? Коли ми молимося – але немає відповіді на нашу молитву. Коли ми просимо – але не отримуємо того, чого чекаємо. Коли в наше життя вривається горе через втрату рідних і близьких або через якісь інші подібні трагічні обставини. В такі моменти наша віра піддається випробуванню, бо зло світу цього постає перед нами ніби у повний зріст, а Христос ніби віддаляється від нас так, які Він відплив від людей на човні.

Коли Христос віддаляється – народ, який очевидно теж почув про вбивство пророка, не полишає Спасителя, але навпаки, шукає Його. Люди виявляють свою волю йти за Христом навіть у віддалене, незаселене місце, не маючи певності наперед щодо того, як все складеться далі. Але ті, хто пішов за Спасителем, у відповідь на вияв ними діяльної віри отримують від Нього не лише настанову в істині, але й чудесне підкріплення тілесних сил. Отримують хліб ті, хто заради голоду і міркувань про потребу насититися не полишив Христа, щоби самому піти за їжею. Заради того, щоби чути слово Боже, вони пожертвували насиченням від їжі, але Господь все одно наситив їх, бо сказано: «Не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих» (Мф. 4:4).

Євангельська розповідь спонукає нас шукати Христа навіть тоді, коли здається, що Він відійшов від нас, віддалився – бо коли шукатимемо, то обов’язково знайдемо. Це є особливо важлива настанова для нашого часу, коли від горя і страждань багато є тих, які навертаються до Бога. Але водночас є й ті, хто зневіряються, ламаються, нарікають, коли бачать силу зла, а Христос для них ніби «віддалився у безлюдне місце». Хто не зневіриться, не спокуситься – той стане сильнішим, і від Бога отримає не лише те, на що сподівається, але й ще більших і несподіваних благ отримає.



Тож, незалежно від зовнішніх обставин, будемо вірними Христу не заради хліба насущного, який Він справді подає нам, але заради істини, яка дає нам життя вічне.
Митрополит Київський і всієї України ПЦУ Епіфаній

 Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
 4149 6293 1322 1459

5159 3351 0939 4102

або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА