Дорога до храму

Нерідко люди не заходять до храму навіть тоді, коли відчувають потребу в цьому. Їх відштовхують упередження, забобони, острах бути засудженими за недоречний одяг чи неправильну поведінку. «Я сьогодні у штанах і не маю хустки», – думають жінки, проминаючи собор. «А раптом я щось не те зроблю або хреститимусь невчасно», – стенають плечима чоловіки.



Ми на медійних ресурсах ПЦУ же неодноразово наголошували, що одяг у церкві є другорядним, а заборона жінкам носити штани чи входити до храму з непокритою головою не є пріоритетом для душі. Господь радо приймає усіх, адже головне те, у що вбрані наші душі. «Hехай буде прикрасою вашою не зовнiшнє – заплiтання волосся, золоте вбрання або наряднiсть в одязi, а потаємна людина серця в нетлiннiй красi лагiдного i мовчазного духу, що дорогоцiнне перед Богом» (1 Пет. 3: 3-4).

Ніколи не варто боятися зайти до храму, особливо коли ви відчуваєте потребу в цьому. Що ж до правил поводження тут – найперше слід шанувати святиню і людей, які там перебувають. Адже храм – це особливе місце спілкування з Богом, тож і ставитися до цього місця треба відповідно, аби ніщо не відволікало від цієї розмови ні вас, ні людей, що перебувають поруч із вами.
Увійшовши до храму, потрібно тричі перехреститися і зайняти вільне місце. Ви можете ходити по храму, ставити свічки і прикладатися до ікон, але намагайтеся робити це у такий спосіб, щоби не завадити тим, хто молиться. Тим паче не варто у храмі бігати, галасувати чи штовхатися, голосно розмовляти. На останньому особливо просимо закцентувати увагу парафіян.

Протягом богослужіння у храмі не заборонено сидіти. Однак слід зауважити: під час особливо важливих моментів служби (наприклад, читання Євангелія, малого входу з Євангелієм та великого входу з приготованими для Євхаристії дарами, під час Євхаристійного канону як центральної частини Божественної літургії та деяких інших) слід стояти. Стояння – ознака великої пошани. Якщо ми стоїмо навіть під час виконання національного гімну, а також коли співаємо многоліття, тим більше під час особливо урочистих моментів літургії вшановуймо нашого Господа і Творця стоячи.
Пам’ятаймо, що молитва – це наше спілкування з Богом, і воно насамперед має бути щирим. Найважливіше в молитві – це наше відкрите серце, сповнене віри і любові до нашого Творця.



Тож заходьте до храмів Православної Церкви України, зокрема в Іоано-Богословський храмі (м.Харків вул.Велика Панасівська, 105-а) в будь-який час і спілкуйтеся з Богом відповідно до поклику серця. Долучайтеся до родини Помісної Церкви та глибше пізнавайте православну традицію, красу і духовну глибину богослужінь, зміст та значення дій і обрядів. Які не обмежують людину в спілкуванні з Богом, але як дороговкази та правила руху - допомагають вірним йти шляхом спасіння.