Неможливе для людей- можливе для Бога

Часом можна почути, нібито в чудеса вірять лише діти і що в реальному житті чудес не буває. Це не так. Адже якщо людина чогось не бачить або не хоче бачити, то це не означає, що цього не існує. Чудеса в земному житті трапляються постійно, потрібно лише захотіти їх помічати.

Що ми називаємо чудом? Це щось надприродне – подія, річ, явище – що порушує відомі людині «закони природи» і не піддається її раціональному поясненню. Чому деякі вважають, що чудес не існує? Бо не можуть пояснити їх «природу», адже вони руйнують зрозумілу, просту і звичну «схему» матеріальної світобудови.
У зв’язку з цим часто чудеса називають протиприродними, але це не відповідає дійсності, бо чудеса суперечать не природі, а лише відомим більшості правилам та нашим уявленням про природне. А насправді не суперечать, а перевершують суб’єктивні знання про природу. Тож якщо ми чогось не знаємо, то хіба цього не існує?



Євангеліє крізь віки донесло до нас свідчення про численні чудеса, звершені Господом нашим Ісусом Христом. Ці чудеса були звершені Христом не для того, щоби щось довести людям чи змусити повірити в Себе: Бог є самодостатнім і не потребує щось комусь доводити. Він звершив їх заради людей, через Свою любов до них, заради спасіння людини.

До речі, все, що ми знаємо про любов як найбільшу християнську чесноту, вказує на її приголомшливу, справді чудодійну силу та можливості. В любові стає можливим те, що спочатку здається неможливим. Любов додає сил, долає страхи, обмеження й перепони. Вона ніби підносить людину на ще один рівень, вищий за буденне природнє існування. Вона ніби відкриває наші «духовні очі». По суті, любов і є чудом, адже дає нам справді чудесні можливості. Багато добрих і великих справ звершуються з любові.

Чудеса відбуваються завжди, в будь-який час, у будь-якому місці. Багато із них Господь звершує через людей. І нині, в час війни, цю чудесну допомогу дуже добре видно. Наша країна не впала «за три дні». Були дуже складні моменти, коли здавалося б, все на межі – і раптом надходила потрібна підтримка. Не раз українці помічали цю допомогу Божу.

Господь завжди благодіє у нашому житті. Це потрібно знати, вірити і навчитися помічати чудесні спалахи вияву Його любові в нашій тяжкій буденності. Це необхідно, щоби зрозуміти, що ми тут – не самі. Бог із нами. І що є неможливим для нас, то є цілком можливим для Бога!
Митрополит Київський і всієї України ПЦУ Епіфаній