Гнів Божий тут ні до чого

Міфів навколо церковного життя існує безліч. Про деякі з них ми вже неодноразово писали, але народні забобони вкоренились настільки міцно, що час від часу їх доводиться спростовувати. Ось, наприклад, існує таке дивне повір’я, що нібито, якщо людині стало в храмі погано, то значить Бог на неї гнівається. Це неправда!



Всемилостивий Отець, Яким є для кожного Господь, любить всіх нас, незважаючи ні на що, і завжди радо чекає й зустрічає нас, наче блудних дітей, у Батьківському Домі. Не може Господь гніватися, коли ми приходимо в особливе місце спілкування з Ним – до храму Божого. Храм – це місце особливої присутності Божественної благодаті, відкрите для кожної людини; місце, де звершуються Таїнства, що єднають нас із Господом; це місце цілющого спокою й миру, де нашій душі «дихається» вільно і глибоко.

Але іноді людям у храмі, як і в будь-якому іншому місці, може стати зле: важко дихати, виникає відчуття слабкості, запаморочення. Не варто пояснювати погіршення самопочуття «карою Господньою», «злими бісами», «нечистою силою», «крайньою гріховністю людини», тощо. Найчастіше причини раптового нездужання мають суто фізичне пояснення – брак кисню, зневоднення, серцево-судинні захворювання, алергічні реакції тощо.

Під час богослужінь у церквах зазвичай досить велелюдно. Не всі храми – достатньо просторі за розмірами, а тому велика кількість людей, горіння свічок, можуть спровокувати нестачу кисню в організмі, що викликає загальну слабкість, запаморочення, спазм судин, стрибок артеріального тиску тощо. Низький рівень цукру в крові, вагітність, астенії, гормональні дисбаланси, втома – причин для недоброго самопочуття дуже багато.

Ніякої «кари Божої» в перелічених причинах немає, вони є суто фізіологічними і зрозумілими. Втомилися або почуваєтеся недобре – присядьте на лавку, відпочиньте. Ми вже розвінчували міф про те, що в церкві нібито не можна сидіти. Можна – у храмах єдиної помісної Православної Церкви України сидіти не заборонено. Якщо побачили, що комусь у храмі стало погано – допоможіть цій людині, не виніть її та не підтримуйте розмови про «нечисту силу». Не осудження, а милосердя, добрі справи й піклування про ближніх – це те, чого власним прикладом навчає нас Господь наш Ісус Христос.