Молченська ікона Божої Матері

18 вересня Церква вшановує одну зі святинь української землі – Молченську чудотворну ікону Божої Матері. Її  історія тісно пов’язана з Києво-Печерською лаврою, звідки, втікаючи від монголо-татарської навали, прийшли ченці в Молченську пустинь, що біля Путивлю та оселилися там. Коли ченці відійшли до Господа, їх поховали в влаштованої ними печері в Чудній горі, що поблизу Молченського болота на Сумщині.

Треба сказати, що та місцевість була відлюдна. Минали часи, проходили роки та десятиліття і люди поступово забули, що в XII-XIII століттях тут жили та померли подвижники-ченці з Києво-Печерської Лаври. Але Пресвята Богородиця не покинула це місце подвигів українських православних ченців. За молитвами святих старців, 18 вересня 1408 року засяяв невимовним світлом образ Божої Матері на дереві у Молченського болота. Бортник, який знайшов ікону, був вражений побаченим і в благоговінні впав на коліна. Раптово гучний невідомий голос сповістив: «Та повстане на місці цьому церква Пресвятої Богородиці». Він поспішив в Путивль з звісткою про диво і про велінні Божої Матері присвятити Їй храм.

Під дзвін духовенство і безліч народу негайно вирушило до вказаного місця і тоді всі побачили охоплену небесним світлом ікону. Тут же відбулося молебний спів та люди отримали безліч зцілень. Ікона отримала назву «Молченська», бо була явлена на болоті «Мовчи» а багато чудес, що були явлені Господом через цю Святу Ікону, послужило підставою назвати її «Цілителькою».

На цьому місці була споруджена каплиця, а потім – храм в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці та заснований монастир – Молченська пустинь.
Війни та напади, що спустошували Сумщину, змусили ченців заміської пустелі в 1605 році перейти в новозбудований монастир на території Путивльської фортеці, що отримав назву Великий Молченський Печерський монастир. Разом з собою ченці перенесли і Святу Молченську ікону. Але місто і монастир неодноразово терпіли напади ворогів, що супроводжувалися пожежами. Не важко здогадатись, з якого боку переважно вони приходили і як діяли на українській Сумщині. Та й поведінка сусідів з півдня особливо не змінилась з тих часів. Під час однієї з великих пожеж чудотворна Молченська ікона Божої Матері зникла.

В 1653 запущений монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці, був відновлений стараннями якогось будівельника Софронія, отчого обитель отримала ще одну назву – Софронієва. В обителі був встановлений точний список чудотворної Молченської ікони Богородиці. У роки безбожної радянської влади монастир був зруйнований, а ікона втрачена. У дев’яності роки ХХ століття Молченський Печерський і Молченський Різдва Пресвятої Богородиці монастирі були відновлені. У 1997 році обитель міста Путивля отримала статус жіночого монастиря. Після відновлення монастирських служб був знайдений і чудотворний образ. Виявилося, що ікону Божої Матері ховали, рятуючи від наруги підступних ворогів, місцеві жителі.
І знову потекли стражденні до цілющого джерела Божої Матері, яка стала зігрівати скрижанілі серця, наповнюючи їх благодаттю. Цариця Небесна являє безліч чудес і зцілень паломників, що з вірою моляться перед Її чудотворною іконою. Наразі на Сумщині також гаряче. Знову поряд ворог і палають пожежі, але Бог і правда з нами. Тож, згадаємо сьогодні цю ікону і помолимось всі разом за нашу Україну.



Тропар Молченської чудотворної ікони Божої Матері, глас 4
Сьогодні світло радується славне місто Київ, / і в Путивлі свято велике, / бо вшановують, Богородиця, дивну ікону Твою, / що медом благодаті всіх наповнює

Кондак Молченської чудотворної ікони Божої Матері, глас 6
Прийдемо, вірні, до Володарки нашої Діви Богородиці, / бо ікону Свою Молченську нам дарувала, / що мед зцілення та всяку допомогу в хворобах душевних і тілесних нам подає, / і до життя вічного приводить.

Величання
Величаємо Тебе, Пресвята Діва, і шануємо ікону Твою святу Молченську, якою хвороби наші зцілюєш і души до Бога приводиш.