Важлива складова духовного зростання

31 жовтня 2024
Є один важливий іспит перед совістю, який варто складати щодня. На перший погляд він дуже простий, але вимагає певного духовного досвіду. Зупиніться на мить та спробуйте поставите собі запитання: як часто ви відчуваєте вдячність і дякуєте? Дякуєте лише людям – чи й Богові? Дякуєте лише тоді, коли вам добре, чи й тоді, коли ви почуваєтеся погано?
 
Насправді, відповіді на ці запитання дадуть вам один із ключів до розуміння того, чому ваше життя відбувається саме так.



Вдячність – це важлива складова духовного життя кожного християнина, а подяка нашому Творцеві – це найперший наш обов’язок. Вдячність є певним мірилом справжності віри, адже її не можна штучно викликати в собі. Вона є природною реакцією на добро. А найперше і найбільше добро, що ми отримали, – це Божий дар життя. Щира подяка Богові за кожну мить життя, за кожен подих та всі незліченні благодіяння щодо нас – це наша відповідь Господу.
Апостол Павло у Першому посланні до солунян дає настанови християнам: «Завжди радiйте. Безперестанно молiться. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христi Iсусi» (1 Сол. 5: 16-18). Ви запитаєте: навіщо Богові потрібна наша вдячність? Але вона потрібна Йому заради нас, з Його любові до нас! У той момент, коли людина відчуває вдячність, вона не може бути злою, добро й любов оселяються в її серці, з’являється легкість, почуття цінності і радості життя. І навпаки: почуття невдячності породжує невдоволеність, злість, гнів.

У Господі ми повинні дякувати за все. Багато вірян вдячні Богу за те добро, що в них є. Але іноді, дякуючи за хліб на столі, бажають значно більшого і часом ображаються, що Господь не дає кращого. Але Він завжди дає нам те, що потрібно й рівно стільки, скільки слід для нашого спасіння! Божих благодіянь ми з вами сподобляємося дуже багато і повсякденно. Проте, ми до цього так звикли, що вважаємо, ніби так і повинно відбуватися в нашому житті, саме собою. Але коли ми забуваємо про Бога, перестаємо Йому дякувати, то віддаляємося від Нього, і в нашому житті починають панувати невдоволення, хаос, турботи, переживання та злість. Ми через свою гріховність віддаляємося від Бога й будуємо між нами і Ним ту стіну, яка стоїть на заваді нашого спілкування та єднання.

Важко буває дякувати Богові за ті негаразди, втрати чи біди, які трапляються у нашому житті. Чому нам посилаються такі випробування? Щоби, пройшовши їх, ми ставали сильнішими, досконалішими та кращими. Випробування дають нам шанс переглянути своє життя, схаменутися, укріпити віру і зрозуміти, наскільки вона була крихкою. Адже легше за все в таких ситуаціях просто відкинути віру в Бога, який «не догодив» людині, її егоїстичним бажанням. А хіба справжньою є віра, яка при першому потрясінні руйнується і відрікається від Творця й Спасителя? Хіба ми не повинні дякувати Йому за те, що Він показує нам, наскільки слабкими ми є, коли покладаємося лише на себе, наскільки мало ми знаємо Його, якщо в час випробування надіємося не на Нього, а шукаємо допомоги деінде? Наш розум ніколи не може осягнути усі таїни Божі, а тому варто шукати відповіді на запитання: не «чому» Бог допускає в нашому житті певні обставини, а «для чого?». Для спасіння душі кожної людини! Потрібно просто прийняти істину: коли Бог щось робить чи допускає, тим Він бажає для нас добра, бо любить нас, як наш Батько й Творець, і має на наше життя Свій досконалий план.



Попри війну і всі труднощі часу дякуйте Богові за те, що живете, за те, що прокинулись зранку і маєте новий день. Дякуйте за свободу, природу і красу, що вас оточує, за те, що маєте дах над головою та їжу на столі. За те, що поруч із вами – сім’ї, рідні, близькі та дорогі люди, за те, що маєте можливість їх бачити, чути і говорити з ними. Навіть якщо щось пішло не так, як ви планували, знайдіть те, за що ви можете бути вдячними – вчіться знаходити щастя в дрібницях! Згадайте, скільки добра було у вашому минулому, скільки благословенних днів ви вже прожили і скільки дарів отримали – і, можливо, ви забули за це подякувати? Обов’язково зробіть це сьогодні! Можна навіть прямо зараз.
Митрополит Київський і всієї України ПЦУ Епіфаній

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк
 4149 6293 1322 1459


5159 3351 0939 4102

або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА