Праведна Тавифа: любов, що здатна змінювати життя

25 жовтня православна Церква вшановує памʼять праведної Тавифи. Як правило передання зберігає пам'ять про святих часів гонінь, мучеництва, воїнів чи святителів, що постраждали за віру або зробили великий внесок у проповідь християнства. Натомість жінка, яку прославляють в цей день, мала зовсім іншу, абсолютно не героїчну біографію. Причому, всі хто читали Новий Заповіт про неї точно знають.

Ми добре знаємо, що християнство є релігією любові. Вона воскрешає від смерті та дає надію, що наше життя не тимчасове, а наповнене смислом та є подорожжю у Вічність. Прикладом як долається головний ворог людини є події, що пов’язані з праведною Тавифою .



Свята Тавифа жила в І-му столітті у місті Іоппії, що було портовим містом Середземного моря. Це місто існує і сьогодні, однак називається тепер Яффою. Про нього багато говорять останнім часом в медіа у зв’язку з подіями в Ізраїлі та війною, що точиться на Ближньому Сході. Сучасна Яффа знаходиться на відстані двох кілометрів від найбільшого міста в Ізраїлі -Тель-Авіву.

Ім’я Тавифа, що в перекладі означає «сарна», було досить поширене серед греків та іудеїв. Сарна, завдяки своїй грації, красивому вигляду та не менш красивим очам, стала власним жіночим ім’ям, так само, як чоловіче ім’я – Лев. Тавифа відрізнялась надзвичайним милосердям та благодійництвом. Вона чудово володіла мистецтвом пошиття одягу, і як тільки бачила, що хтось з бідних має потребу в одежі, одразу шила для нього необхідну річ. Як би ми сказали сьогодні, у неї були золоті руки. При цьому, Тавифа не обмежувалася лише пошиттям одягу. Вона творила багато інших добрих справ і була любима за це людьми. Але життя вносить свої корективи в наші плани та долі. Сталося так, що Тавифа захворіла і в скорому часі померла. Великий смуток огорнув усіх, хто її знав. Далі історія нам відома з новозаповітних джерел.

Якраз в той самий момент неподалік від Іопії - у Лідді - проповідував апостол Петро. Любов до померлої, а також свіжі спогади її добрих справ підштовхнули мешканців Іопії послати за апостолом гонців. Люди не могли примиритись зі смертю жінки, яку всі шанували і любили. Коли апостол Петро прибув до будинку Тавифи, то багато з тих, хто перебував біля її тіла, стали показувати йому речі, виготовлені для них померлою. Вияснилось, що фактично не було людини в Іопії, якій би Тавифа не допомогла. Все місто перебувало в жалобі від кончини своєї берегині.

Бачачи таку велику любов до померлої Тавифи, апостол Петро наказав усім залишити кімнату, в якій лежало тіло. Звершивши молитву, першоверховний апостол вигукнув: «Тавифа, встань!». І тут сталося диво: вона піднялась і сіла. Почувши про чудо воскресіння Тавифи, багато людей в Іопії стали християнами. А свята свята жінка, згідно передання, продовжувала творити справи милосердя.
Історія праведної Тавифи – це приклад чудодійної сили любові. Любові настільки сильної, яка здатна змінювати закони буття.