Жертва приношення

Хліб має велику цінність для кожної людини, а особливо для християн, адже він є символом духовної поживи, якої потребують віряни. Під час Таїнства Святого Причастя хліб і вино силою та дією Святого Духа стають істинним Тілом й істинною Кров’ю Господа нашого Ісуса Христа. Спаситель Сам встановив це Таїнство під час Тайної вечері, розділивши хліб між Своїми учнями: “Я – хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу” (Ін. 6: 51).



Причащаючись Святих Дарів, ми приймаємо Жертву Любові, виявлену Господом задля людей, що відкрила нам шлях до спасіння.
У православних храмах під час Літургії, у Таїнстві Євхаристії та для поминання під час проскомидії (першої частини служби) живих і померлих використовується особливий хліб, що називається просфорою. Грецьке слово προσφορά перекладається як «приношення». Адже колись перші християни приносили з собою все, що потрібно для богослужіння – хліб, вино, єлей (оливкову олію) та віск для свічок. Ці пожертви, або приношення, приймали священнослужителі, а під час їхнього освячення у молитві виголошували імена присутніх на богослужінні та їхніх рідних, які відійшли у вічність. З часом просфорою почали називати лише хліб, який використовується під час Божественної літургії. На спомин про одне з найбільших чудес Христа – насичення народу п’ятьма хлібами – під час проскомидії використовують п’ять просфор: богородичну, дев’ятичинну, за здоров'я, заупокійну та агничну. З останньої вирізають центральну частину, яка після освячення подається для причастя. Є також практика, особливо поширена у Церквах грецької традиції, використовувати для проскомидії одну просфору, яка розділяється за тим самим посвяченням на п‘ять частин.



Просфора фізично складається з двох частин: нижня частина відповідає земному складу людини, а верхня частина з печаткою відзначає духовне начало. Також дві частини символізують двоприродність Господа Ісуса Христа, як Сина Божого і Сина Людського. Частини перед випіканням готують окремо, а потім з'єднують разом, що свідчить про нерозривний зв'язок людської душі та тіла, а також є символом поєднання Божественної і людської природи Спасителя. До тіста обов’язково додають освячену воду, що свідчить про Божу благодать, та дріжджі – як символ животворчої дії Святого Духа.



Без просфори Божественна літургія не звершується, адже під виглядом хліба і вина у Таїнстві Євхаристії ми приймаємо Тіло і Кров Спасителя на відпущення гріхів і життя вічне. Наприкінці богослужіння присутнім у храмі роздають маленькі частинки, що залишилися від агничної просфори – антидор, що в перекладі з грецької означає «після дару».
Окремі менші просфори, з яких були взяті частиці при молитві за здоров‘я та за упокій, також віддаються вірним, які їх споживають після богослужіння або зберігають для споживання в інші дні, як благословення приймаючи натщесерце. У нашому храмі є спеціальна людина, що випікає просфори, але ми шукаємо побожну парафіянку, яка ми могла долучитись до цього процесу і допомагала би просфорниці.