Цьогоріч Великдень християни відзначають разом, але так не завжди
08 квітня 2025
Цьогоріч Великдень у християн західного і східного обряду співпадає. Римо-католики і православні відзначають Пасху всі разом в один день 20 квітня 2025 року. Так буває не завжди (подібний збіг трапляється раз на 3-4 роки). Наприклад, минулого року головне свято, нагадаємо, розділяло християн двох традицій на цілих п’ять тижнів. Чому саме такі розбіжності і чи можливо єднання в цьому важливому питанні в подальшому? Спробуємо розібратись.
Щоб зрозуміти відмінності треба ще раз зануритись в тему календарної реформи. Річ у тім, що українські церкви нещодавна перейшли не на чистий Григоріанський календар, а фактично на оновлений Новоюліанський, в якому так звані рухомі свята і далі визначаються по-старому. А визначення Великодня для християн - це взагалі складна і спірна річ. Через багато нюансів католики та православні мають великі розбіжності та сперечаються не одну сотню років.
Сто років тому у 1924 році Вселенський патріархат, а за ним і низка інших православних церков Європи, перейшли на новий календар. Але і вони не наважились чіпати Великдень і досі відзначають його по-старому. Проблема Великодня не вирішується простим переходом з Юліанського на новий календар через давній і глибокий спір.
Великдень прив'язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись, хоча ці нюанси непросто зрозуміти та пояснити. До Юліанського календаря прив'язана стара Пасхалія - методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви. Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.
Нібито правило просте, але насправді схема розрахунків складна, церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Тому весняне рівнодення на заході та сході після календарної реформи 16 століття почали розраховувати по-різному. Католики перейшли на розрахунки, які наближені до астрономічних, а православні і далі рахували по-старому. Тому однакове нібито правило почало виводити різні дати.
Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення через різницю між календарями в 13 днів. Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна може "запізнюватись".
Тому перший повний місяць після весняного рівнодення у всіх рахується інакше, й частіше за все у католиків він настає раніше. До прикладу, за "цивільним календарем", який практично збігається з Григоріанським, весняне рівнодення в 2024 році було 20 березня (за церковним - 21 березня). Перший повний місяць - 25 березня, а тому Великдень у першу неділю після такого повного місяця - 31 березня. А старий спосіб визначення рівнодення за Юліанським церковним календарем, який не відповідає астрономічному, виводить Великдень аж на 5 травня (тут ще зіграла роль єврейська Пасха 23-30 квітня, раніше якої православні не святкують Великдень, тож відзначення перенеслось з 28 квітня ще на тиждень). Іноді різниця з рівноденням за обома календарями виходить не суттєва, а дати Великодня збігаються.
Тому Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається (так є в цьому 2025 році), 5% - різниця в чотири тижні, 20% - різниця аж в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл - так було в минулому 2024 році).
Різниці в два-три тижні не буває. Як бачимо, якоїсь сакральної прив’язки до конкретної дати тут немає. Люди нормально сприймають і святкування разом, і окремо.
Так склалося, що за Юліанським календарем Великдень обов'язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.
Хоча наполягання на тому, що Пасху не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з'явилось вже в 11-12 століттях у Візантії. Між тим, є рішення Першого Вселенського Собору, але його чомусь не всі приймають в даному питанні.
Серед інших аргументів не оновлювати старий спосіб розрахунку наводять і те, що за Юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять, сходить в Храмі Воскресіння (Гробу Господнього) в Єрусалимі саме напередодні "старого православного" Великодня, а не "католицько-протестантського".
Чи може бути постійне спільне святкування Великодня. Вселенський патріарх та Папа Римський можуть спробувати домовитись про спільне святкування Великодня. Проте шанси на це незначні, та й чи послухають Варфоломія інші православні церкви?
На перший погляд, особливо для людини, якій важко осягнути нюанси рахування рівнодення і календарів, що може бути легше, ніж домовитись спільно святкувати Великдень.Тим паче, що не так рідко це стається само собою - спільне святкування буде 2025 року 20 квітня, потім 2028 року - 16 квітня. Навколоцерковні ЗМІ останні роки пишуть, що певні переговірники від Папи Римського та Вселенського патріарха працюють, щоб спробувати узгодити спільну дату Великодня на майбутнє для усіх церков, які перейшли на новий календар.
Такі перемовини і спроби відбувались не раз з 17 століття і закінчувались невдачею.
Привід для цього зараз непоганий - 2025 року не тільки усі християни відзначатимуть Великдень в один день, а ще й святкуватимуть 1700-ліття спільного для усіх Нікейського собору, який встановив правило обчислення Великодня.
Проте шанси на це, як кажуть в церковних колах, невеликі.
"Це гарна можливість для діалогу щодо дати Великодня. Але це не значить, що буде швидкий результат", - кажуть у Вселенському патріархаті. Тут зауважують, що зараз є певний рівень бажання спробувати знайти шляхи спільного підрахунку та святкування Великодня.
Частина православних церков, як от Російська, Сербська, Грузинська та Єрусалимський патріархат, досі живуть за Юліанським календарем, і вони не захочуть змінювати розрахунок Великодня за домовленістю Константинополя та Рима. Російська церква розірвала спілкування з Константинополем і точно не переходитиме на новий календар, як і фактично підпорядкована їй в Україні УПЦ МП.
Більше того, ніхто не може спрогнозувати, як до зміни відзначення Великодня, якщо Константинополь та Рим домовляться, будуть ставитись і ті православні церкви, які перейшли на Новоюліанський календар і до прикладу святкують Різдво 25 грудня. Тому обчислення Великодня в осяжному майбутньому чекати, на жаль, не варто. А поки будемо радіти, що цього разом ми все-таки разом відзначаємо Пасху. І Великдень вже зовсім скоро.
Щоб зрозуміти відмінності треба ще раз зануритись в тему календарної реформи. Річ у тім, що українські церкви нещодавна перейшли не на чистий Григоріанський календар, а фактично на оновлений Новоюліанський, в якому так звані рухомі свята і далі визначаються по-старому. А визначення Великодня для християн - це взагалі складна і спірна річ. Через багато нюансів католики та православні мають великі розбіжності та сперечаються не одну сотню років.
Сто років тому у 1924 році Вселенський патріархат, а за ним і низка інших православних церков Європи, перейшли на новий календар. Але і вони не наважились чіпати Великдень і досі відзначають його по-старому. Проблема Великодня не вирішується простим переходом з Юліанського на новий календар через давній і глибокий спір.
Великдень прив'язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись, хоча ці нюанси непросто зрозуміти та пояснити. До Юліанського календаря прив'язана стара Пасхалія - методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви. Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.
Нібито правило просте, але насправді схема розрахунків складна, церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Тому весняне рівнодення на заході та сході після календарної реформи 16 століття почали розраховувати по-різному. Католики перейшли на розрахунки, які наближені до астрономічних, а православні і далі рахували по-старому. Тому однакове нібито правило почало виводити різні дати.
Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення через різницю між календарями в 13 днів. Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна може "запізнюватись".
Тому перший повний місяць після весняного рівнодення у всіх рахується інакше, й частіше за все у католиків він настає раніше. До прикладу, за "цивільним календарем", який практично збігається з Григоріанським, весняне рівнодення в 2024 році було 20 березня (за церковним - 21 березня). Перший повний місяць - 25 березня, а тому Великдень у першу неділю після такого повного місяця - 31 березня. А старий спосіб визначення рівнодення за Юліанським церковним календарем, який не відповідає астрономічному, виводить Великдень аж на 5 травня (тут ще зіграла роль єврейська Пасха 23-30 квітня, раніше якої православні не святкують Великдень, тож відзначення перенеслось з 28 квітня ще на тиждень). Іноді різниця з рівноденням за обома календарями виходить не суттєва, а дати Великодня збігаються.
Тому Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається (так є в цьому 2025 році), 5% - різниця в чотири тижні, 20% - різниця аж в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл - так було в минулому 2024 році).
Різниці в два-три тижні не буває. Як бачимо, якоїсь сакральної прив’язки до конкретної дати тут немає. Люди нормально сприймають і святкування разом, і окремо.
Так склалося, що за Юліанським календарем Великдень обов'язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.
Хоча наполягання на тому, що Пасху не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з'явилось вже в 11-12 століттях у Візантії. Між тим, є рішення Першого Вселенського Собору, але його чомусь не всі приймають в даному питанні.
Серед інших аргументів не оновлювати старий спосіб розрахунку наводять і те, що за Юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять, сходить в Храмі Воскресіння (Гробу Господнього) в Єрусалимі саме напередодні "старого православного" Великодня, а не "католицько-протестантського".
Чи може бути постійне спільне святкування Великодня. Вселенський патріарх та Папа Римський можуть спробувати домовитись про спільне святкування Великодня. Проте шанси на це незначні, та й чи послухають Варфоломія інші православні церкви?
На перший погляд, особливо для людини, якій важко осягнути нюанси рахування рівнодення і календарів, що може бути легше, ніж домовитись спільно святкувати Великдень.Тим паче, що не так рідко це стається само собою - спільне святкування буде 2025 року 20 квітня, потім 2028 року - 16 квітня. Навколоцерковні ЗМІ останні роки пишуть, що певні переговірники від Папи Римського та Вселенського патріарха працюють, щоб спробувати узгодити спільну дату Великодня на майбутнє для усіх церков, які перейшли на новий календар.
Такі перемовини і спроби відбувались не раз з 17 століття і закінчувались невдачею.
Привід для цього зараз непоганий - 2025 року не тільки усі християни відзначатимуть Великдень в один день, а ще й святкуватимуть 1700-ліття спільного для усіх Нікейського собору, який встановив правило обчислення Великодня.
Проте шанси на це, як кажуть в церковних колах, невеликі.
"Це гарна можливість для діалогу щодо дати Великодня. Але це не значить, що буде швидкий результат", - кажуть у Вселенському патріархаті. Тут зауважують, що зараз є певний рівень бажання спробувати знайти шляхи спільного підрахунку та святкування Великодня.
Частина православних церков, як от Російська, Сербська, Грузинська та Єрусалимський патріархат, досі живуть за Юліанським календарем, і вони не захочуть змінювати розрахунок Великодня за домовленістю Константинополя та Рима. Російська церква розірвала спілкування з Константинополем і точно не переходитиме на новий календар, як і фактично підпорядкована їй в Україні УПЦ МП.
Більше того, ніхто не може спрогнозувати, як до зміни відзначення Великодня, якщо Константинополь та Рим домовляться, будуть ставитись і ті православні церкви, які перейшли на Новоюліанський календар і до прикладу святкують Різдво 25 грудня. Тому обчислення Великодня в осяжному майбутньому чекати, на жаль, не варто. А поки будемо радіти, що цього разом ми все-таки разом відзначаємо Пасху. І Великдень вже зовсім скоро.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
5159 3351 0939 4102
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА
Електронна пошта