Жировицька ікона Божої Матері

7 травня Церква вшановує Жировицьку ікону Божої Матері. Вона явилася у 1470 році в містечку Жировиці Гродненського краю. У лісі, котрий належав православному литовському вельможі Олександру Солтону, пастухи побачили надзвичайно яскраве світло, що проникало крізь гілки грушевого дерева, яке стояло над струмком під горою. Через якійсь час сталося диво.



Пастухи підійшли ближче і побачили на дереві невелику ікону Божої Матері в променистому сяйві. Прості мешканці села з благоговінням взяли ікону і віднесли її власнику цієї території, який, слід сказати, не надав особливого значення повідомленню пастухів. Втім, ікону він все-таки взяв і про всяк випадок замкнув у скриньку .

Наступного дня до цього Олександра Солтона прийшли гості, і господар захотів показати їм знахідку. На свій подив, він не виявив ікони в скриньці, хоча незадовго до того бачив її, бо готувався продемонструвати дивний образ друзям. Через деякий час пастухи знову знайшли ікону на тому самому місці і знову віднесли її вельможі. Цього разу він поставився до ікони з великим благоговінням і дав обітницю спорудити на місці явлення церкву на честь Пресвятої Богородиці. Біля дерев’яного храму незабаром зʼявилося селище й утворилася потужна парафія. Проте, близько 1520 року храм, на жаль, повністю згорів, незважаючи на зусилля жителів загасити пожежу і врятувати ікону. Звісно, всі думали, що вона загинула, але одного разу селянські діти, повертаючись зі школи, побачили дивовижне видіння: Діва незвичайної краси в променистому сяйві сиділа на камені біля згорілого храму. В руках у Неї була ікона, яку всі вважали втраченою при пожежі. Діти не наважилися підійти до святині, але поспішили розповісти про видіння рідним і знайомим. Дорослі прийняли історію про чудесне видіння за Божественне одкровення й разом зі священником вирушили до гори. Тут всіх чекала несподівана зустріч. На камені, біля запаленої свічки, стояла Жировицька ікона Божої Матері, яка анітрохи не постраждала від вогню. На деякий час образ поставили в будинку священника, а камінь був обгороджений. Через якійсь час збудували кам’яний храм і туди поставили чудотворну ікону.

Згодом біля церкви виник чоловічий монастир. Його братство очолило боротьбу за Православ’я. В той час на теренах Східної Європи точились релігійні війни. В 1609 році монастир був захоплений прихильниками унії та перебував багато років в їхніх руках, аж до 1839 року. Весь цей час Жировицька ікона Божої Матері користувалася шануванням як православних, так і християн західного обраду та греко-католиків. У 1839 році монастир був нарешті повернутий православним та став першим місцем відновлення православного богослужіння на теренах колишнього Литовського князівства.

Під час Першої світової війни Жировицьку ікону Божої Матері росіяни хотіли забрати собі святий образ і навіть перевезли до Москви, але на початку 1920-х років її повернули до обителі. Нині вона перебуває в соборі на честь Успіння Пресвятої Богородиці Жировицького монастиря Мінської єпархії і глибоко шанується за її благодатну допомогу. Ікона вирізана на камені розміром 43 х 56 мм. Колись Білорусь позбавиться свого диктатора і українці зможуть на власні очі побачити образ.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.