Що робити з освяченими речами?

Людина, яка зрідка приходить до храму, іноді стикається з питаннями, що постійним парафіянам можуть здаватись дивними і несуттєвими. Між тим, на них також треба давати зрозумілу відповідь. Скажімо, навіщо звершують освячення певних речей побуту, предметів вжитку, їжі або зілля? Побутове богослов’я  справді річ цікава.

Побожні віряни освячують певні речі передусім для того, щоби в життя людини, в її діяльність, думки й помисли сходило Боже благословення. Водночас помилково вважати, що освячені предмети самі собою набувають якоїсь магічної, чарівної сили. Християни добре знають, що не талісмани чи амулети оберігають нас, а Сам Господь. Пам’ятаймо ми і другу заповідь Божу, яка застерігає нас від ідолопоклонства: «Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі; не поклоняйся їм і не служи їм» (Вих. 20: 4 – 5).

Тож як правильно ставитися до освяченого у церкві, як з ним поводитись і чому побутує думка, що освячене у храмі ні в якому разі не можна викидати? Останнє твердження походить від благоговіння і шани до освяченого. Але варто пам’ятати, що освячене зілля, верби, крашанки, паски, рушники, великодні кошики та інші освячені предмети, як і все тлінне та рукотворне на цій землі, мають певні фізичні властивості. Тож варто розуміти і це цілком природно, що з часом або під впливом різноманітних факторів вони можуть псуватися, в’янути, розбиватися тощо. І тут не слід шукати або вигадувати замість пояснення якихось особливих «попереджень», «Божих покарань», «дій потойбічних сил, злих духів» чи чогось подібного. Маємо подякувати Господу за те, що Він дав нам цю річ чи поживу на нашу користь і втіху, і вчинити з нею розумно й природно.



Не варто, як інколи радять, влаштовувати особливі жертовні спалення чи закопування (десь, щоб людське око не бачило і нога не ступала), або нагромаджувати те, що вам вже не потрібне, у своїх оселях. Якщо розбилася дорога серцю ікона – її завжди можна спробувати полагодити, якщо накопичилась дитяча релігійна література, а діти вже виросли – книги можна віддати у сиротинці чи в бібліотеки. Якщо залишаються паски чи крашанки – ними можна поділитися з нужденними, одинокими, лишень озирніться навколо. Зі шматочків пасок виходять смачні сухарики до чаю, а подрібнена яєчна шкаралупа – гарне добриво для ґрунту. Якщо освячені у Вербну неділю гілочки поставити у воду – потім їх можна буде десь висадити у ґрунт, і вони будуть щороку вас радувати новими «котиками». А освячені на Трійцю чи Маковія букети із різнотрав’я, квітів чи зілля можна згодом використати для заварювання корисних трав’яних напоїв або під час купання немовлят. До речі, на П’ятидесятницю, після Літургії, що одразу продовжується Вечірньою, ми також будемо освячувати зілля.



Втім, тут не треба впадати в іншу крайність. Все-таки йдеться не просто про непотріб, який ми маємо в звичайному житті та утилізуємо щодня. Безперечно, що освячені речі, коли вони стали не придатними до вживання, не варто просто викидати у загальне сміття. За церковними приписами з належною повагою такі речі можна спалити, закопати в землю – але цій дії не слід надавати «містичного» значення. Наприклад, ми спалюємо одноразові серветки, які в нашому храмі видаються після причастя. Тому просимо їх не забирати додому, бо на них може лишатися часточки Святих Дарів.

Головне, пам’ятайте: все, що освячується у церкві, по суті, спрямоване на освячення людини – її дій, думок, почуттів, вчинків. У молитві на освячення зілля священник, звертаючись до Творця, першочергово дякує Йому за те, що Він «повелів землі родити плоди у свій час на радість і на життя людям», а також просить Господа «насіння це з різноманітним зіллям і квітами, принесеними у святий храм цей, благослови і освяти Духом Твоїм Святим. І рабів Твоїх цих, що принесли це зілля, квіти і насіння, від усякої скверни очисти…». Тож під час молитви благословляються не лише зілля і квіти, а й насіння, таким чином спонукаючи людей не лише зривати і споживати, а й насаджувати, вирощувати, піклуючись про себе і довкілля.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.