Феномен юродства

У світському розумінні слово «юродивий» має здебільшого негативну конотацію. А у тлумачних словниках юродивими називають психічно хворих, божевільних людей. Однак не все так просто. У православ’ї юродство заради Христа – це виключний духовно-аскетичний подвиг, доступний далеко не всім подвижникам. В чому ж полягає його особливість, розгляньмо далі.



Святі юродиві – це не божевільні люди. Вони вдавали зовнішнє безумство заради радикального відкидання норм і цінностей світського життя, таким чином служачи Господу. В цьому юродиві наслідували Ісуса Христа, Який терпів насмішки і знущання натовпу.

Всі святі Православної Церкви, які несли подвиг юродства, хоч і здавалися для суспільства якимись недалекими чи нерозумними, але ніколи не порушували заповідей Божих та не хизувалися своїм подвигом. Навіщо ж вони так робили? Аби досягти внутрішнього смирення та подолати в собі корінь усіх гріхів – гордість. Саме тому вони вели незвичайний для інших спосіб життя, іноді прикидалися божевільними, викликаючи глузування інших. Разом з тим, юродиві в алегоричній чи символічній формі викривали зло у світі, як своїми словами, так і діями. За це вони часто піддавалися знущанням і побоям, але ніколи не нарікали та не були злопам'ятними. Ба більше, вони молилися за тих, хто їх кривдив і так наслідували Господа.
Ще у Старому Завіті ми зустрічаємо приклади юродства, наприклад, у таких великих пророків, як Ісая, Єремія і Єзекиїль. Їхні пророцтва і мудрість могли втілюватись у доволі неочікувану для сучасників, епатажну форму або, на перший погляд, безглузді фрази та дивні вчинки.

У Новому Завіті про юродство говорить у своїх посланнях святий апостол Павло: «Бо коли свiт своєю мудрiстю не пiзнав Бога в премуд­ростi Божiй, то угодно було Бого­вi безумством проповiдi спасти вiрую­чих (1 Кор. 1: 21). І далі: «Hiхто хай не обманює самого себе. Якщо хто з вас думає бути муд­рим у свiтi цьому, той будь безум­ним, щоб бути мудрим. Бо муд­рiсть свiту цього є безумство перед Богом, як написано: «Вiн ловить мудрих у хитрощах їхнiх»» (1 Кор. 3: 18 – 19). І ще: «Ми безумнi Хрис­та ради...» (1 Кор. 4: 10).



Отже, юродиві у християнському розумінні не є людьми божевільними, навпаки, вони якраз не вільні від Бога, а з Ним пов’язані духовно. Вони є тими мужніми християнами, котрі наважуються жити у найбільшому приниженні. Вони самотні, хоч і живуть серед людей. Вони відмовляються від усякої власності, майна та зручностей, таким чином звільняючись від земних залежностей, а тому в очах інших виглядають «ненормально». Але вони більш ніж нормальні з духовної точки зору, бо юродство – то лише зовнішня маска, яку накладають на себе особливо покликані до того люди.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.