Тихвинська ікона Богородиці
25 червня 2025
Тихвинська ікона Божої Матері є одною з найшановніших Богородичних ікон. Вона прославилася багатьма зціленнями та чудесами, а особливо до неї зверталися з молитвами в разі хвороби дітей. Не випадково тривалий час центральною іконою нашого храму, що знаходиться ліворуч від царських воріт, є саме Тихвинська ікона. Православна Церква вшановує її 26 червня.
За церковним переданням вона була створена святим євангелістом Лукою ще за життя Пресвятої Богородиці. В V столітті вона була перенесена до Константинополя, де для неї був збудований Влахернський храм. Тут вона перебувала майже дев’ять століть. В 1383 році Тихвинська ікона раптово щезла з Влахернського храму, і в тому ж році, згідно з літописами, з’явилася перед рибалками на Ладозькому озері, неподалік від Тихвіну.
В старовинних літописах згадується, як в 1383 році над водами озера в яскравому світлі з’явилася ікона Божої Матері з Немовлятком на руці, яка чудесним чином рухалась в повітрі. Декілька разів вона опускалась на землю, але після того, як в цьому місці починалося будівництво храму, ікона знов переміщалася ,поки не зупинилася в неподалік від Тихвіна.
З радістю приступили до будівництва храму на цьому місці, яке остаточно обрала Богородиця для перебування Її ікони. Пізніше на цьому місці була збудована кам’яна церква, а в 1560 році засновано Тихвинський Успенський чоловічий монастир.
Перед Тихвинською іконою відбувалося багато зцілень і чудес, багато разів рятувала вона монастир від навали шведів, що намагалися знищіти його в 1613-1614 роках. Так, одного разу через наближення чисельного війська шведів до стін монастиря ченці вирішили залишити його, взявши з собою чудотворну ікону, але не змогли зрушити її з місця. Це чудо зупинило слабкодухих, і вони залишилися охороняти святиню, покладаючись на заступництво Матінки Небесної. Захисників було мало, але їм вдалося відбити атаки скандинавів. А шведи, що наступали, бачили то чисельне військо, то небесне воїнство – і відступили. Після перемоги над шведами в монастир прибули посли, які зняли список з чудотворної ікони, і з ним відправились на підписання миру з ворогом 17 лютого 1617 року. Так ікона стала головною запорукою миру. Між тим, слід зазначити, що XVII століття було важким. Миру ніхто із можновладців не прагнув. Через певний час незабаром почалася війна між Польщою і Україною. Потім Росія захопила наші землі, через якійсь період шведи знову пішли в наступ і поразка Мазепи при Полтаві стала вирішальною для втрати нашої державності, але все це буде потім. Та й Тихвинської ікони ще безпосередньо не стосується.
В 1944 році майбутній архієпископ Чикагський та Мінеанаполіський Іоанн (Гарклавс), рятуючи Тихвинську чудотворну ікону, вивіз її до Європи, а потім – до США, де вона перебувала в Свято-Троїцькому соборі Чикаго. Перед смертю він заповідав своєму синові протоієрею Сергію Гарклавсу піклуватися про ікону та повернути її назад, коли в Радянському Союзі зміниться ставлення до церкви та буде відновлено Тихвинський чоловічий монастир. Це сталося в червні 2004 року – урочисто святиня була повернулася в Тихвинський Успеньский монастир.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
За церковним переданням вона була створена святим євангелістом Лукою ще за життя Пресвятої Богородиці. В V столітті вона була перенесена до Константинополя, де для неї був збудований Влахернський храм. Тут вона перебувала майже дев’ять століть. В 1383 році Тихвинська ікона раптово щезла з Влахернського храму, і в тому ж році, згідно з літописами, з’явилася перед рибалками на Ладозькому озері, неподалік від Тихвіну.В старовинних літописах згадується, як в 1383 році над водами озера в яскравому світлі з’явилася ікона Божої Матері з Немовлятком на руці, яка чудесним чином рухалась в повітрі. Декілька разів вона опускалась на землю, але після того, як в цьому місці починалося будівництво храму, ікона знов переміщалася ,поки не зупинилася в неподалік від Тихвіна.
З радістю приступили до будівництва храму на цьому місці, яке остаточно обрала Богородиця для перебування Її ікони. Пізніше на цьому місці була збудована кам’яна церква, а в 1560 році засновано Тихвинський Успенський чоловічий монастир.
Перед Тихвинською іконою відбувалося багато зцілень і чудес, багато разів рятувала вона монастир від навали шведів, що намагалися знищіти його в 1613-1614 роках. Так, одного разу через наближення чисельного війська шведів до стін монастиря ченці вирішили залишити його, взявши з собою чудотворну ікону, але не змогли зрушити її з місця. Це чудо зупинило слабкодухих, і вони залишилися охороняти святиню, покладаючись на заступництво Матінки Небесної. Захисників було мало, але їм вдалося відбити атаки скандинавів. А шведи, що наступали, бачили то чисельне військо, то небесне воїнство – і відступили. Після перемоги над шведами в монастир прибули посли, які зняли список з чудотворної ікони, і з ним відправились на підписання миру з ворогом 17 лютого 1617 року. Так ікона стала головною запорукою миру. Між тим, слід зазначити, що XVII століття було важким. Миру ніхто із можновладців не прагнув. Через певний час незабаром почалася війна між Польщою і Україною. Потім Росія захопила наші землі, через якійсь період шведи знову пішли в наступ і поразка Мазепи при Полтаві стала вирішальною для втрати нашої державності, але все це буде потім. Та й Тихвинської ікони ще безпосередньо не стосується.
До речі, Існує безліч списків Тихвинської ікони. Один з найвідоміших знаходиться у Іллінському скиті на Афоні. Він має власну назву “Тихвінська сльозоточива ікона Божої Матері”, появі якій передували дивовижні події. Зимовим днем 17 лютого 1877 року ченці помітили сліди сльоз із очей Цариці Небесної, а одна сльоза скотилася вниз безпосередньо перед ними. Огляд ікони показав, що вона суха. Але ввечері монахи знову могли спостерігати сльози. З того часу сльозоточіння повторюється із року в рік в один і той же день – 17 лютого.
В 1944 році майбутній архієпископ Чикагський та Мінеанаполіський Іоанн (Гарклавс), рятуючи Тихвинську чудотворну ікону, вивіз її до Європи, а потім – до США, де вона перебувала в Свято-Троїцькому соборі Чикаго. Перед смертю він заповідав своєму синові протоієрею Сергію Гарклавсу піклуватися про ікону та повернути її назад, коли в Радянському Союзі зміниться ставлення до церкви та буде відновлено Тихвинський чоловічий монастир. Це сталося в червні 2004 року – урочисто святиня була повернулася в Тихвинський Успеньский монастир.Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
5159 3351 0939 4102
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА
Електронна пошта