Пожива для нашого розуму

Як відомо, коли людина припиняє читати, вона переважно перестає і глибоко мислити. Дійсно, світ книги є унікальною скарбницею людських знань, досвіду, віри і сподівань, припущень і одкровень. Добра книга – це світло, просвіта, пожива для нашого розуму, а часом і для душі. Сьогодні відзначають Всеукраїнський день бібліотек, тож з цієї нагоди нагадаю, що Православна Церква має безпосередній стосунок до книжної, бібліотечної справи.

Власне, з прийняттям християнства в Х столітті на території давньої Київської держави при церквах, монастирях, єпископських кафедрах почали з’являтися перші освітні осередки, школи, зародилася і розквітла книжна культура.

Славного правителя Київської держави, святого благовірного князя Ярослава Мудрого, сина рівноапостольного князя Володимира Великого, ми без перебільшення називаємо фундатором книжності та вченості на наших землях, а також засновником нашої першої бібліотеки. За його правління на початку ХІ століття в Києві та інших містах України-Руси були створені скрипторії – книжкові майстерні, в яких переписувалися богослужбові книги, трактати з історії і філософії, права, природничих наук.



А перша бібліотека Київської держави була заснована князем Ярославом Мудрим при соборі Святої Софії в Києві. Тут також перекладалися твори з іноземних мов, створювалися оригінальні твори нашої давньої літератури, зародилося літописання. На жаль, ця книгозбірня не збереглася до наших днів: рукописи було пограбовано під час захоплення і розорення Києва у 1169 році князем Андрієм «Боголюбським» (він був сином Юрія Долгорукого, якого вважають засновником москви), а залишки бібліотеки знищили татари під проводом Батия, які зруйнували столицю в 1240 році.
Водночас саме тут, у Софії Київській, було закладено підвалини книжної справи, які поширювались усією Руссю. Та перша бібліотека України-Руси дійсно була видатною: за підрахунками дослідників, вона налічувала понад 950 томів та містила власну книгописну майстерню. Завдяки цьому загалом книжковий фонд давньої Київської держави становив щонайменше 130 – 140 тисяч томів! Навіть мірками нашого часу це доволі багато.

За прикладом святого Ярослава Мудрого справу збирання бібліотек продовжили інші київські князі: син Святослав, онук Володимир Мономах та інші. Звичайно, поступ невпинно йде вперед, і нині традиційні бібліотеки замінюють електронні, цифрові. Але їх сенс, значення і цінність залишаються сталими: бібліотеки, зібрання книг – це освіта, це знання, неоціненний скарб, який зберігає історію, відображає сучасність і дає поштовх майбутньому.
З-поміж усіх бібліотек і книгозбірень світу завжди особливе місце займає унікальне зібрання книг – справжня Книга книг – Біблія. Вона складається з 77 книг: 50 книг Старого Завіту і 27 – Нового. Всі ці книги писалися в різний час протягом півтори тисячі років – до Різдва Христового та після Воскресіння Христового. Їх автори (а дослідники нараховують таких до сорока осіб!) – жили на трьох континентах, у Азії, Європі та Африці, і записували тексти різними мовами. Біблійні книги різноманітні за жанрами, а тематично їх поділяють на законодавчі, історичні, повчальні та пророчі. Але Біблію з-поміж інших зібрань книг вирізняє те, що вона цільна, досконала та богонатхненна – це довершений плід взаємодії Святого Духа та людини.

Тож вивчайте Біблію, поглиблюйте духовні знання, надихайтеся божественною правдою, яку вона крізь віки доносить до кожного, хто бажає почути чи віднайти відповіді на запитання, що турбують. Читайте книги – відкривайте духовні скарбниці людської мудрості та збагачуйтеся від них!

Митрополит Київський і всієї України ПЦУ Епіфаній

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.