Зустрічаємо Новий рік - дякуємо Богу!

Добігає кінця ще один календарний 365-денний відрізок нашого життя. І традиційно навколо тривають передсвяткові клопоти: з подарунками, прикрашанням осель, розважально-відпочинковими заходами, карнавалами, ярмарками тощо. Для християн найбільшим зимовим святом, безперечно, є подія Різдва Христового. А як щодо Нового року?



Церква не забороняє святкувань на Новий рік, але радить відзначати це свято у християнському дусі. Тобто, зустріти новоліття, дякуючи Всемилостивому Господу Богу за всі благодіяння, яких Він нас сподобив упродовж року, що минає, – за зміни, дари, радість, за різноманітні труднощі й випробування, якими Він виводив нас на шлях до спасіння, а також просячи у Нього благословіння на рік прийдешній. Це є найголовнішим. А далі – кілька наших порад щодо інших атрибутів відзначення Нового року.

1. Щодо радості. Коли в душі немає свята – кажуть святі отці – нічим зовнішнім свята не створиш. Радість, справжнє відчуття щастя – це все йде зсередини, із серця, з душі. Радість можна віднайти у всьому – в роботі, родині, дітях; у милостині, постуванні, молитві; в творінні, вчинках, діяннях – вона долає труднощі та внутрішній дискомфорт, освітлює життя і окрилює. «Завжди радiйте… бо така щодо вас воля Божа у Христi Iсусi» (1 Сол. 5: 16, 18).

2. Щодо прикрас. Тут будуть доречними слова святителя Іоана Золотоустого: «Якщо ти хочеш прикрашати, то прикрашай не будинки, а свою душу, – не площі, а розум, щоб ангели дивувалися та архангели схвалювали твої справи, і Владика ангелів нагородив тебе Своїми дарами. А хвастощі, що відбуваються нині, викликають і сміх, і заздрість. Сміх у тих, котрі мислять трохи вище, а заздрість і велику ненависть у тих, котрі охоплені тими ж хворобами». Варто насамперед пам’ятати, що найкраще і найсвітліше за будь-які святкові гірлянди зігрівають теплі слова, щирі побажання і вияви любові.

3. Щодо побажань. Колись святитель Феофан Затворник у своїй новорічній проповіді зазначив: «Ось ви замість того, щоб молитвою до Бога освятити початок новоліття, крутитеся з вашими склянками і один одного вітаєте «З Новим роком, з новим щастям!». «З новим роком» – ще має зміст, можна так сказати. А от хто вам може пообіцяти, що у вас буде якесь «нове щастя»? І звідки воно може бути у вас? Щастя є радість душі людської, і тільки від Бога вона може прийти». Щастя не можна ототожнювати з чимось одним, зовнішнім – наприклад, з грошима чи успіхом, бо часто гроші – це щастя, але водночас і мука, а успіх – це щастя, але й острах. І чим більшим буває це «зовнішнє щастя», тим воно крихкіше, тим сильніший страх втратити його, не зберегти, упустити. Тож, новорічні побажання – це прекрасний привід задуматись про те, чого варто бажати насправді, що має істинну вагу і значимість.

І нагадаємо, що ми готуємося до зустрічі одного із найважливіших свят – події Богоялення Господа нашого Ісуса Христа, а 1 січня другий празник Різдвяного циклу - Василя Святого. Тож світське свято Нового року є лиш нагодою для того, щоб осмислити, подякувати за все хороше, пробачити та просити прощення, і таким чином достойно підготуватися до величного свята Хрещення. Тож під час світського новорічного святкування, якщо відзначаємо його, пам’ятаймо про помірність і благо не лише для тіла, але й для душі!