Зрілість віри, що здатна рятувати (відео)

Любов – це передусім не про почуття, а про дії. Бог є реальністю, а не заспокійливим. Щастя визначається повнотою буття, а не тимчасовою радістю. За звичними словами завжди стоїть конкретне наповнення, живі люди та багатовимірні смисли.

Коли Ісус промовляв для своїх, Він вживав арамейське поняття «кагал». Ми більше звикли до грецького відповідника «еклесія», церква або збори вірян. Між тим, тут є два важливі нюанси. Йдеться не про хаотичне об’єднання людей, а саме про тих, кого позвали на зустріч з певною метою. Більш того, коли Христос говорив про «кагал», то мовилось про зібрання покликаних і, що не менш важливо, відокремлених від всіх інших.

Історія прокажених, над якою Церква розмірковує в недільному Євангелії, наочно ілюструє, що з десяти знедолених до Благодійника повертається тільки один. Запрошують багатьох, допомагають всім, моляться за кожного, але вдячними виявляються лише одиниці. Бездушність, зневага, егоїзм, черствість серця, не усвідомлення того, хто рятує нас, коли всім важко, є ознакою духовної хвороби. Ролі жертв, поведінку ображеного, інфантильність вчинків та ухиляння від відповідальності обираються незрілими особистостями. Вони самі прирікають себе на самотність, моральну глухоту, відгороджуються від спільноти, яка їх безперестанно кличе. Зрештою, йдуть геть не подякувавши, зрадивши любов і все, що для них зробили. «Віра твоя спасла тебе», - підсумовує Ісус вчинок єдиного, хто після одужання прославив Господа. Що сталось з іншими  нам невідомо. Чи прийшли вони колись до Христа? - Питання лишається відкритим.



Віра неодмінно несе ризики. Але при всіх викликах долі, невдачах та розчаруваннях, людина ні за яких обставин не повинна впадати у відчай. Вона не може дозволити собі бути слабкою чи внутрішньо прокаженою. Повернутися через покаяння до образу Божого в собі – завдання не із легких, але іншого шляху встояти і не пасти духом немає. Цими холодними, темними та суворими буднями війни тепла молитва обов’язково має когось зігріти. Принаймні, ми дуже на це сподіваємось щодо наших близьких на фронті та рідних в тилу. На найближчі служби суботи і неділі 17-18 січня 2026 року на Фейсбук сторінці Іоано-Богословського храму ПЦУ приймаємо ЗАПИСКИ ОНЛАЙН. По завершенні Літургії згадаємо спочилих на панахиді.



Спробуємо здолати холод буття нашими гарячими серцями. Ми вже передали бійцям теплі устілки, які придбали на кошти зібрані від Різдвяного ярмарку. Продовжуємо й надалі допомагати воїнам Сил Оборони, підтримувати один одного і молитись за найдорожчих. Нехай Господь береже кожного з них в час великих та доленосних випробувань. Слава Ісусу Христу! Слава Україні!
 


Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.