Соборність наших душ і доль (відео)

Вчора Україна відзначала день Соборності. У стані війни, в час лихоліття та повної невизначеності Актом Злуки проголошувалось єднання поділеної віками країни. З історії ми знаємо, що фактично то були символічні обійми, бо московському ворогу тоді, на жаль, вдалось дуже швидко знищити нашу державу. Але мета лишилась і вона десятиліттями надихала кілька поколінь українських патріотів. Зрештою, Україна відновила свою Незалежність та продовжує виборювати її сьогодні.

Досвід поразок навчив нас стійкості, бо бажання цілісності завжди є прагненням реалізуватись, самоствердитись, консолідуватись навколо вищих цінностей. Натомість диявол постійно намагається розділити і відірвати. За улесливими спокусами незмінний брехун прагне винятково розколу й знищення. Замість будувати собори наших душ він пропонує лише відокремлення, розбрат та відчуження.



Реальна боротьба з зовнішніми і внутрішніми ворогами точиться на всіх рівнях. Вони хочуть занурити нас у непроглядну пітьму, холод буття, суцільну безпросвітність та глуху темряву, але ми пам’ятаємо настанову Спасителя всім Його учням: «Нехай сяє світло ваше перед людьми» (Мф.5:16). Воно дуже конкретне, хоч часопростір навколо сповнений символами. Та й сама етимологія поняття походить від кореня слів «сим», що означає з’єднувати і «волон» - сторона. Звідти терміни «симбіоз», «симфонія», «симпатія». Єднання різних сторін – це й є виявлена Соборність. Неподільність, яка відзначалась на державному рівні вчора, те, чим ми дихаємо літургійно сьогодні та житиме Церква повсякчас. Єдина, Свята, Соборна і Апостольська молиться Вона зусиллями кожного за всіх нас. Ми також долучаємось духовною злукою до прохань за найрідніших. На суботню Літургію і службу неділі про Закхея 24-25 січня 2026 року приймаємо ЗАПИСКИ ОНЛАЙН. Початок Літургії о 9 ранку. По завершенні згадуємо спочилих на панахиді.



Церква поступово вже починає нас готувати до Великого посту. Притча про Закхея завершується не відчаєм за скоєні провини. Він приймає відповідальність за свої гріхи і прагне виправити завдану людям шкоду: «Половину свого майна я віддам бідним і, якщо кого чим скривдив, поверну вчетверо» (Лк. 19: 8 ). Господь приймає його покаяння. Чує Він і наші соборні молитви: «Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни!».



Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.