"Ктиторська" ікона Божої Матері

21 січня відзначається важлива подія у Ватопедському Афонському монастирі, пов’язана з чудотворними іконами Пресвятої Богородиці – «Ктиторська» та «Втіха». Ця дивовижна історія розповідає про врятування царевича, подарунки імператора, приховання ікон від ісламських нападників та їхнє відкриття через сімдесят років. Кожен рік це чудо відзначається урочистими заходами та молитвами в обителі, свідчачи про велич історії та вірності.



Йдеться про день, коли в серці Афонської Гори засяяла благодать двох чудотворних ікон Пресвятої Богородиці – “Ктиторська” та “Втіха”. Їх історія, що почалася більше тисячі років тому, обросла чудами та вірою. Неподалік Ватопедського Афонського монастиря, заснованого в 395 році під час царювання Костянтина Великого, сталася незрозуміла сучасникам подія. Вона багатьох спочатку налякала, а потім надихнула на роздуми. Під час бурі в море впав царевич Аркадій, син імператора Феодосія Великого. Здавалося, що він загинув, але під тінню чагарника його спіткало чудо – він спав, врятований Божою Матір’ю.

Можна собі уявити стан батька. У вдячність за це імператор Феодосій Великий прикрасив монастир і подарував ікону Богородиці, зроблену з мастики. Ця ікона отримала назву “Ктиторська”, означаючи, що імператор був організатором і прикрасителем монастиря. Розміщена в соборному храмі, її також звали “Вівтарницею”.
У 862 році, сталася ще одна знакова подія. Під час наближення арабів до монастиря, священик приховав “Ктиторську” ікону та хрест в колодязі, підносячи мармурову плиту на рівень з помостом. Це допомогло уберегти святині від бешкетів мусульман, але сам священик потрапив у полон. У наш час ми вже бачили багато бранців та розуміємо, які можуть бути наслідки ув’язнення невірними. Але тут історія зовсім неординарна.

Після довгих сімдесяти років полону священик повернувся до монастиря, який тим часом було зруйновано. Згадуючи події минулого, він вказав на місце, де заховано ікону та хрест. Піднімаючи плиту вівтарного помосту, братія знайшла святу ікону та животворчий Хрест.

Це чудо вшановується кожного року в обителі. Щопонеділка відзначається молебнем Божій Матері, а наступного дня служиться літургія. Це традиційне святкування, тривалість якого перевищує десять століть, свідчить про велич та істинність чуда, вписаного в історію Ватопедської обителі. Ось така втіха і дія Промисел Господа.