Драбина до Неба (відео)

Німецьке слово «Liebestod» означає одночасно любов і смерть. Можна по-різному трактувати ці поняття, але при сходженні на піки свого життя ми розуміємо неминучість їх рокового взаємозв’язку. Преподобний Іоан Ліствичник стверджував, що «страх є позбавленням твердої надії». Якщо вдивитися в дзеркало душі, то треба визнати, що боягузтво часто стає запереченням любові, відчай є ознакою слабкості, а бездіяльність породжує ланцюг невдач.

Великий піст – це не лише про самообмеження і концентрацію духовних сил. Йдеться про чудову нагоду наважитись зробити ще один крок вперед. Піднятись над собою, відкинути зайве, позбутися всього, що заважає рухатись далі. Драбина до неба - це завжди вертикальний вектор: з непередбачуваними ризиками, непрогнозованими перешкодами та намацаними сходинами. Протягом цілого життя ми намагаємось піднятися на омріяну гору. Втім, зрештою, виявляється, що її вершина є Голгофою з Хрестом і розп’ятим Спасителем. Щоб мати Царство Боже всередині нас, а якщо Бог дасть, то й між нами, то слід пам’ятати ціну, за яку вже заплачено.



Рух завжди повинен мати мету. Об’єкт досягнення не може бути абстрактним. Ціліполагання додає не тільки сенс, а й відвагу. Тому перед початком сходження на Ліствицю, що прямує до Воскресіння, Церква встановлює останню поминальну суботу Чотиридесятниці. Час помолитись за померлих, вбитих, закатованих, знищених голодоморами і ракетними обстрілами, загиблих від нещасних випадків та на полі брані. Наші цвинтарі сповна відчувають весь жах війни, але ніколи на кладовищах стільки разів не лунав Гімн України. Тепер ми знаємо, що Герої все-таки вмирають. Тому, напевно, слушною є пропозиція замінити сталий вислів постмайданної доби на український еквівалент «Слава не поляже»! На Літургію поминальної суботи і неділі Іоана Ліствічника 21-22 березня 2026 року на Фейсбук сторінці Іоано-Богословського храму ПЦУ приймаємо ЗАПИСКИ ОНЛАЙН. По завершенні соборно служимо панахиду.



Клята війна продовжує розривати наші душі й краяти пошматовані серця, але все-таки важливо нагадувати собі та тим, хто поряд, що ми покликані до життя. Християнство є світоглядом ірраціональної надії на воскресіння померлих та буття майбутнього віку. Тому наша екзистенційна справа полягає в тому, щоб долати смерть. В усіх своїх проявах, думках, почуттях, сумнівах і трагедіях. Богонатхненна «Ліствиця» спрямовує нас не тільки вгору, а за обрії глибин душі. Молитва за близьких є невід’ємною складовою нашого сходження на драбину віри. Спробуємо ступити ще один крок на цьому шляху і нехай Господь допоможе тим, за кого ми безперестанно благаємо. Хвала нашому Богу. Героям Слава не поляже!



Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.