Заради життя світу ми повинні воскресати (відео)

Після трагедій двох великих війн філософи і богослови все частіше стали вживати термін «диявол в історії». Ті, хто пережили нацизм і комунізм, припускали, що людина після жахливих катастроф століття може перестати вірити в Бога, але ніколи не стане заперечувати існування темних сил. Боротьба з ними є святим обов’язком християнина. Він повинен їм протистояти як всередині себе, так і в зовнішньому світі.

З власного досвіду ми знаємо, що навколо є чимало ворогів, які хочуть нас знищити внутрішньо і фізично. Добру не годиться послуговуватися сатанинським методами, але воно в принципі не може жити без кулаків. Пацифізм не є запорукою миру. Бездіяльність може сприяти злочину. Спроба домовитись зі злом призводить до нищівної поразки. Жало смерті здатне вразити, але не повинно руйнувати серця і долі. Заради життя світу ми повинні воскресати. Вставати з гробу як Чотириденний Лазар. Співати «Осанна», знаючи, що попереду Голгофа. Нести свій Хрест, пам’ятаючи сенс жертви, що веде нас до Великодня. Зрештою, сподівання на подолання шляху виразно виклав апостол Павло: «Якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна й віра ваша».(1 Кор. 15:14). У Бога смертю не кінчалося ніколи й це те, що вселяє в нас непоборну надію на майбутню перемогу.



Між сьогоднішнім останнім днем святої Чотиридесятниці та Страсним тижнем Церква згадує дві Євангельські події, які готують нас до Пасхальної радості. Воскресіння Лазаря і вхід Господній до Єрусалиму тісно пов’язані між собою, оскільки наочно демонструють можливість неймовірного чуда і свідчення Істини, як виконання Божого задуму. Ми знаємо, що буде далі: зрада, Таємна Вечеря, судилище і страсті Христові, розп’яття та поховання в гробі. Все це вимагатиме нашого особистого відгуку. Але наразі треба, щоб воскрес Лазар, а разом з ним і всі ми. На святкові служби 4-5 квітня 2026 року приймаємо ЗАПИСКИ ОНЛАЙН. Початок Літургії о 9 ранку. По завершенні служби Вербної неділі, а також Всенічної в суботи відбудеться освячення верби і панахида.



Входом Господнім в Єрусалим Він прямує на переможний бій з дияволом, і цим надихає на боротьбу зі злом у повсякденному житті. Отці Церкви говорять про свято як продовження ходи Спасителя в наші душі. Всі головні події ще попереду й протистояння очікується надважким, але «хто витримає до кінця - той спасеться» (Мф 24:13). Тож, нехай всім, за кого ми підносимо молитви додасться сил і терпіння. «Осанна в вишніх! Благословен, хто йде в ім’я Господнє!».



Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.