У вівторок поминальна служба
20 квітня 2026
У вівторок після Фоминої неділі Православна Церква встановила особливий день, в який здійснюється загальне поминання спочилих.
На вечірньому богослужінні звершується повна панахида з пасхальними піснеспівами. В нашому храмі це відбуватиметься цього року у понеділок о 14.00. А у вівторок, 21 квітня, на Літургії (початок о 9.00) до звичайного чину додаються заупокійні прокимен, Апостол та Євангеліє.
Етимологічно слово «радониця» пов'язано з такими поняттями як «рід» та «радість». Підставою для встановлення цього свята стали, з одного боку, спомин про зішесття Ісуса Христа до пекла та перемога Його над смертю, з іншого те, що Церковний Устав дозволяє звершувати звичайний спомин спочилих після Страсного та Світлого тижнів, починаючи з понеділка Фоминого тижня.
Після Пасхи панахиди не служать, бо Великдень и весь Світлий тиждень є часом особливої радості, святом перемоги над смертю та над усякою скорботою і тугою. Те, що цей день займає особливе місце в річному колі церковних свят – відразу після Світлого тижня, ще раз підкреслює, що для християнина в дні скорботи за померлим поруч зі сльозами має бути і радість.
Перемога над смертю, яка була одержана Воскресінням Спасителя, проганяє смуток від тимчасової розлуки з рідними. Тому ми з вірою, надією та пасхальною впевненістю стоїмо біля труни померлих.
Саме на Радоницю є звичай святкувати Великдень на могилах померлих, куди приносять різноманітне пасхальне частування: яйця, паски, тощо. Це реальне, живе спілкування з померлими відображає віру в те, що вони і після смерті не перестають бути членами Церкви. Бо «Бог же не є Бог мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть» (Лк. 20:38). Але варто пам'ятати, що «спільна» трапеза має символічне значення. Тому не треба залишати на могилах наїдки, а краще роздати їх тим, хто цього потребує, з проханням пом'янути спочилого молитвою. Бо саме молитва є те, чого найбільше чекають спочилі.
На вечірньому богослужінні звершується повна панахида з пасхальними піснеспівами. В нашому храмі це відбуватиметься цього року у понеділок о 14.00. А у вівторок, 21 квітня, на Літургії (початок о 9.00) до звичайного чину додаються заупокійні прокимен, Апостол та Євангеліє.
Етимологічно слово «радониця» пов'язано з такими поняттями як «рід» та «радість». Підставою для встановлення цього свята стали, з одного боку, спомин про зішесття Ісуса Христа до пекла та перемога Його над смертю, з іншого те, що Церковний Устав дозволяє звершувати звичайний спомин спочилих після Страсного та Світлого тижнів, починаючи з понеділка Фоминого тижня.
Після Пасхи панахиди не служать, бо Великдень и весь Світлий тиждень є часом особливої радості, святом перемоги над смертю та над усякою скорботою і тугою. Те, що цей день займає особливе місце в річному колі церковних свят – відразу після Світлого тижня, ще раз підкреслює, що для християнина в дні скорботи за померлим поруч зі сльозами має бути і радість.
Перемога над смертю, яка була одержана Воскресінням Спасителя, проганяє смуток від тимчасової розлуки з рідними. Тому ми з вірою, надією та пасхальною впевненістю стоїмо біля труни померлих.
Саме на Радоницю є звичай святкувати Великдень на могилах померлих, куди приносять різноманітне пасхальне частування: яйця, паски, тощо. Це реальне, живе спілкування з померлими відображає віру в те, що вони і після смерті не перестають бути членами Церкви. Бо «Бог же не є Бог мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть» (Лк. 20:38). Але варто пам'ятати, що «спільна» трапеза має символічне значення. Тому не треба залишати на могилах наїдки, а краще роздати їх тим, хто цього потребує, з проханням пом'янути спочилого молитвою. Бо саме молитва є те, чого найбільше чекають спочилі.
Після чотирьох років повномасштабної війни напевно кожен із нас має близьких або знайомих, які загинули від рук російських окупантів. Багато хто пережив біль втрати рідних, батьків, дітей, коханого чоловіка або жінки. Втім, як християни, у Великодні дні ми разом з Іоаном Златоустом промовляємо: «Смерть! Де твоє жало? Пекло, де твоя перемога?». Неможливо повернути найдорожчих, але ми маємо пасхальну надію, що вони поруч з нами, тому будемо молитись за них в храмах і на цвинтарях, сповіщаючи радість тим, хто залишив земне життя. На поминальну службу Радониці у вівторок 21 квітня 2026 року в Іоано-Богословському храмі приймаємо ЗАПИСКИ ОНЛАЙН. Імена померлих пишіть в коментарях під цим постом. Одразу після Літургії відбудеться панахида.
На жаль, на Харківщині через бойові дії деякі кладовища наразі замінован та багато з них закриті. Тож, просимо бути особливо обережними. Слово «цвинтар» походить від грец. κοιμητήριον – «місце спочинку», κοιμούμαι – «спати». Отже, цвинтар, або кладовище, – це місце, де покладені тіла покійних для спочинку, очікуючи часу Другого пришестя Господнього та загального воскресіння померлих. «Намагаймося, скільки можна, допомагати померлим, замість сліз, замість ридань, замість пишних гробниць – нашими молитвами за них, милостинею та приношеннями, щоб таким чином і їм, і нам отримати обіцяні блага», – закликає святитель Іоан Златоуст. Тож нехай Господь за вашими молитвами та молитвами всієї Церкви простить гріхи померлим і упокоїть спочилих вірних у Своїх небесних оселях!
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
5169 3351 0939 4102
На жаль, на Харківщині через бойові дії деякі кладовища наразі замінован та багато з них закриті. Тож, просимо бути особливо обережними. Слово «цвинтар» походить від грец. κοιμητήριον – «місце спочинку», κοιμούμαι – «спати». Отже, цвинтар, або кладовище, – це місце, де покладені тіла покійних для спочинку, очікуючи часу Другого пришестя Господнього та загального воскресіння померлих. «Намагаймося, скільки можна, допомагати померлим, замість сліз, замість ридань, замість пишних гробниць – нашими молитвами за них, милостинею та приношеннями, щоб таким чином і їм, і нам отримати обіцяні блага», – закликає святитель Іоан Златоуст. Тож нехай Господь за вашими молитвами та молитвами всієї Церкви простить гріхи померлим і упокоїть спочилих вірних у Своїх небесних оселях!
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
5169 3351 0939 4102
Електронна пошта