Таїнство Миропомазання: міфи і реальність

Серед семи таїнств Церкви, напевно, про Миропомазання розповідають найменше. Хоч саме воно відкриває християнину дорогу до полноцінного духовного життя. Через нього    віруючому подаються дари Святого Духа, що сприяють зростанню і укріплюють людину в житті. Міфів навколо цього таїнства існує чимало, але тут ми розглянемо найбільш розповсюджені.

Таїнство Миропомазання — одне з найменш зрозумілих для багатьох. Часто його сприймають як «дитячий ритуал» чи «українську версію Конфірмації». Але це зовсім не так!

Миропомазання - не формальність, не копія і не символ, а реальний дар сили Святого Духа, яка супроводжує нас протягом усього життя.
«Печать дару Духа Святого» -  це не просто слова, а Божа присутність у твоєму серці.

Міф 1: Миропомазання - це просто українська версія Конфірмації.

Правда: Ні. Миропомазання – це не «версія», а святе таїнство. Через нього ми отримуємо печать дару Святого Духа.

У латинській традиції Конфірмація звершується у підлітковому віці як свідоме підтвердження віри. У східній традиції - одразу після Хрещення, щоб християнин від першої миті отримав повноту благодаті Святого Духа.

Миропомазання разом з Хрещенням та Євхаристією є таїнствами християнського втаємничення, які в нашій східній традиції уділяються, у тому числі, немовлятам.

Міф 2: Під час Миропомазання дитині просто роблять хрестик на чолі олією, як під час мирування у церкві.

Правда: Ні, Миропомазання – це святе таїнство, у якому людина отримує дари Святого Духа. А мирування – це благословення вірних освяченою олією у святкові дні після служіння Литії.

У таїнстві Миропомазання особу намащують святим миром – спеціально приготованою сумішшю ароматичних речовин (олій, трав…). Як правило, Миро освячується лише один раз на рік, у Великий Четвер, предстоятелем Церкви.

Міф 3: Миропомазання - це подія з дитинства. Воно не має значення у дорослому житті.

Правда: Ні. Миропомазання – це печать дару Святого Духа, потрібна людині впродовж усього життя.

Миропомазання — це не лише про твоє минуле, а й про твоє сьогодні, бо саме зараз ти потребуєш дарів Святого Духа: мудрості, розуму, ради, кріпості, знання, побожності і страху Божого…

Міф 4: Миропомазання робить людину автоматично зрілим християнином, «дорослим у вірі».

Правда: Ні. У вірі нема автоматизму. Людина не втрачає свобідної волі та права вибору. Ціле життя є шляхом прямування до досконалості.

Зрілість у вірі приходить тоді, коли ти сам відповідаєш на Божу благодать.
Дари Святого Духа - не кнопка «ready», а радше стартовий набір для подорожі. Чи скористаєшся ним - залежить від тебе.

Міф 5: Дари Святого Духа діють самі по собі, без участі людини.

Правда: Ні. Божа благодать завжди потребує відкритості людини. Дари Святого Духа, як і будь-який інший подарунок, можна вдячно прийняти або відкинути.

Першим даром Святого Духа є мудрість, і саме вона відкриває шлях до інших дарів.

Міф 6: Якщо віддалився від Бога - Миропомазання треба повторити.

Правда: Ні! Миропомазання, як і Хрещення, уділяється лише один раз. Печать дару Святого Духа незгладима і назавжди твоя.
Якщо віддалився від Бога, повернення відбувається через покаяння та сповідь.

Міф 7: Миропомазання потрібне тільки майбутнім монахам чи священникам.

Правда: Ні. Миропомазання потрібне кожному християнину, незалежно від покликання.

Дари Святого Духа необхідні всім - і лікарю, і програмісту, і студенту, і дитині, і воїну… Без них немає повноти життя у Христі.