Особливе єднання Божественного й людського

Коли хтось покидає нас ми сумуємо і плачемо. Іноді, як ті, що не мають надії, не вірять в життя після смерті або не сподівається на майбутню зустріч. Відчай не є природнім станом, але втрата найдорожчих, відхід їх в небуття та завершення земного шляху не може не викликати душевного болю. Натомість апостоли на сороковий день після Воскресіння Христового, після вознесіння Спасителя на Небо, при окликах радості й звуках сурми втішаються та перебувають у піднесеному стані.

Він підіймається вгору і хмара забирає Його з їхніх очей, а учні сповнені натхнення та ликують серцем. Шлях Спасіння показано. Все найважливіше сказано. Смерть більше не має остаточної влади. Далі настає час не споглядання, а дій. Не просто правильних слів, а конкретних вчинків. Не ухиляння від відповідальності, а взяття на себе хреста, якій неминуче призведе кожного до власної Голгофи. Ми добре усвідомлюємо, що це дорога страждань, шлях самовідданості, неуникненного розп’яття, але зрештою все-таки Перемоги і нового способу життя, який починається з досвідом Вознесіння.



Апостоли відчувають, що стали свідками примирення Бога й людства, яке відкриває небеса для всіх, хто вірує в Господа та намагається жити за Його настановами. Ангели в білих одежах закликають їх до рішучості: «Чого стоїте і вдивляєтесь в Небо?». Звісно, під час війни ці слова можуть сприйматися з іншим підтекстом. Але те, що сьогодні на нас летять зверху ракети і дрони не означає заземлення життя. Воскресіння душі передбачає також й її Вознесіння до горнього. Якщо ми хочемо справжніх змін необхідно нести в собі світло, зробити так, щоб у наших серцях царювала гармонія. Треба мати відвагу, сміливість, натхнення, мужність, волю. Підтримка близьких, жертовна любов, щира молитва здатні комусь допомогти, дати надію або просто заспокоїти у важких обставинах життя, коли від відкритих переломів душі навіть немає сил подивитись на Небо. На святкову службу Вознесіння Христового приймаємо ЗАПИСКИ ОНЛАЙН. Початок Літургії після хвилини мовчання о 9.01. По закінченні служимо панахиду. Цього року в Україні 21 травня також відзначається День вишиванки, тому закликаємо парафіян підтримати традицію і приходити на Богослужіння до храму Апостола Любові у вишиванках.



Своїм Вознесінням Спаситель увійшов у таємниче, особливе єднання Божественного й людського. Він показав, що земна смерть не є завершенням всього і через Нього ми також маємо можливість бути в єдності з Творцем. Христос відкрив нам шлях до Неба, і тепер лише від нас залежить: чи приймемо ми цей дар, чи докладемо зусиль, щоб від тимчасового піднятися до вічного. Нехай на цьому шляху Господь зміцнить наш народ, примножить його віру й духовні сили. Слава Ісусу Христу! Слава Україні!



Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк

5363 5421 1533 9765

5159 3351 0939 4102