Взірець незламності: великомучениця Марина

17 липня Православна Церква України згадує святу великомученицю Марину (Маргариту). Історія цієї юної жінки вражає і надає привід ще раз замислитись над тим, наскільки несповідимі шляхи Господні.

Майбутня свята народилася в Малій Азії, в місті Антіохії в родині язичницького волхва. У дитинстві вона втратила матір і батько віддав її на піклування годувальниці, яка виховувала Марину у християнській вірі. Дізнавшись про те, що його дочка стала християнкою, батько в обуренні відмовився від неї.



Під час гоніння на християн імператора Діоклетіана (284-305) Свята Марина в п’ятнадцятирічному віці була схоплена і вкинута в темницю. З твердим сподіванням на волю Божу та Його допомогу вона готувалася до майбутнього подвигу.
Один із правителів, що був зачарований красою дівчини, намагався вмовити її відректися від Христової віри і стати його дружиною. Але свята, не вагаючись, відкинула улесливі пропозиції. Тоді розгніваний правитель віддав Марину катуванням.

Жорстоко побиту, мученицю прибили цвяхами до дошки і тризубами рвали тіло. Сам правитель, не витримавши жаху цього катування, закрив обличчя руками. Це були дуже жорстокі тортури, але свята мучениця залишалася непохитною. Кинута на ніч у в’язницю, вона сподобилась Небесного відвідування і була зцілена від ран. Згодом, прив’язавши до дерева, її обпалювали вогнем. Ледь жива, свята молилася: «Господи, Ти сподобив мене за Ім’я Твоє пройти через вогонь, сподоби мене пройти і через воду Святого Хрещення».

Почувши слово «вода», правитель наказав втопити Святу у величезній бочці. Мучениця просила Господа, щоб ця страта стала для неї Святим Хрещенням. Коли її занурювали у воду, раптово засяяло світло і білосніжна голубка опустилася з Неба, несучи в дзьобі золотий вінець. Кайдани, накладені на Святу Марину, самі собою розв’язалися. Мучениця стояла в купелі Хрещення славлячи Святу Трійцю – Отця, Сина і Святого Духа.

Свята Великомучениця Марина вийшла з купелі абсолютно здоровою, без єдиного сліду опіків. Вражений дивом, народ став славити Істинного Бога, і багато хто увірував. Це привело в лють правителя, і він наказав знищувати всіх, хто сповідує Ім’я Христа. Тоді загинуло 15 000 християн, а Свята мучениця Марина була обезглавлена.



До взяття Константинополя хрестоносцями в 1204 році мощі Святої Великомучениці Марини знаходилися в монастирі Пантепонта. За іншими відомостями, вони перебували в Антіохії до 908 року і звідти були перенесені в Італію. Чесна її рука була перенесена на Афон, у Ватопедський монастир. 17 липня ПЦУ вшановує великомученицю і вітає всіх Марин з тезоімеництвом.



Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк

5363 5421 1533 9765

5159 3351 0939 4102