Вже милують око ніжні, тендітні перші квіти, провісники весни. Весна дарує надію, а з нею – й нові сили. Природа ніби підказує нам, що якою б довгою і суворою не була зима, за нею завжди прийде весна і принесе такі довгоочікувані промені тепла, пробудження природи, торжество життя, радості й надії. ...

На службах вже лунають співи Постової Тріоді. Цієї суботи на Всенічній, яка в Іоано-Богословському храмі ПЦУ починається о 14.00, ми знову почуємо слова про двері покаяння та осквернений тілесний храм. Кожен з нас має свої внутрішні проблеми і непрості стосунки зі світом, але цей молитовний спів здатний перевернути життя й задати напрямок подальшого духовного зростання. о.Віктор Маринчак розповідає про свій досвід переживання цієї молитви.

Із притчі про блудного сина зрозуміло, що мудрий батько знає - спокуси ніхто не омине, від облуди та зваби втекти неможливо. Питання в тому, що робити далі? Як після падіння встати і рухатись вперед? Бачачи наше бажання та дію – Господь неодмінно вийде на зустріч. Головне не зупинятись.

В останній день зими високосного року Церква вшановує пам'ять преподобного Касіяна Римлянина, який за місцем народження та мовою, на якій писав, належав Заходу, але духовною батьківщиною святого завжди був православний Схід. В Віфлеємській обителі, розташованій недалеко від того місця, де народився Спаситель, Іоанн прийняв чернецтво. Після дворічного перебування в обителі ...

Вчиняючи іспит совісті ми можемо зрозуміти, що вчинили в житті чимало злих і темних вчинків. Єдиний спосіб зняти їх тяжіння - не знаходити виправдання за свої гріха, а шукати помилування. Тому ми й просимо Господа в молитвах: «Боже, будь милостивий до мене грішного». Без дієвого покаяння спасіння неможливе. До цього ...

Здійсненням своїх обов’язків хвалитись не треба. Ти не герой і не подвижник. Просто звичайна людина, яка робить необхідне. Хто з нас може сказати, що він виконує всі десять заповідей? У нас немає підстав думати, що ми краще за інших. Про шляхи до спасіння, розуміння слів «помилуй мене грішного» та два стани душі на прикладі поведінки митаря і фарисея дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

«Сьогодні два роки повномасштабного вторгнення в тій десятилітній війні, що триває чотириста років. Йдеться про фундаментальне протистояння, яке можна розрішити тільки перемогою. Ворог хоче знищити все українське й в цій боротьбі між добром і злом вже принесено багато жертв. Тому нам треба набиратися мужності з розумінням того, що зв’язане кров’ю стоятиме вічно», - із проповіді о.Віктора Маринчака 24 лютого 2024 року.

Бог каже нам, що «Царство Небесне силою береться і хто застосовує зусилля здобуває його». Життя ставить перед нами різні проблеми і спонукає стати сильними. Воно змушує згадати, що ми маємо якусь дивну силу, оскільки є образом Божим, а Він не може бути слабким. Про наші можливості духу, які здатні здолати всі труднощі та перемогти напади ворога дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Ми звикли осуджувати і ставитися з презирством до фарисея: нам здається, що сьогоднішнє Євангеліє дає нам на це право – він нібито осуджений Самим Христом. Але ми забуваємо, чого коштувала пихата праведність фарисея йому і подібним до нього людям.

Кожна людина прагне бути щасливою. Насправді, йдеться не просто про наше бажання, а про обов’язок перед Творцем, який створив світ і дав можливість нам насолоджуватись його красою. Що ж таке щастя? У книзі «Досвід навернення» настоятель Іоано-Богословського храму о.Віктор Маринчак дає своє визначення цього омріяного стану душі. Спробуємо ще раз торкнутися вічної теми та хоч на деякій час в умовах війни відчути Боже покликання.

Попереду тривала й виснажлива війна. Подекуди нам навіть здаватиметься, що Господь гнівається та карає свій народ, але тільки Йому відомими шляхами Бог Любові веде нас до Спасіння. Які би вагомі не були причини для смутку ми не маємо права впадати у відчай. Треба продовжувати боротьбу зі силами зла і темряви

Як сполучити заповідь «не вбивай» зі збройним спротивом ворогу? За два роки повномасштабної війни це питання неодноразово повставало перед українцями. Але відповідь на нього є однозначною: грішить той, хто спричиняє зло, чинить убивство з метою геноциду, насилля, агресії, прагнучи загарбати щось – і це росія.