Кожна віруюча людина покликана нести в світ правду і світло. Це не стільки наша проповідь, скільки спосіб існування. Життя, яке ти здійснюєш так, що в ньому відбувається звершення заповідей Христових. Про долання тяжких випробувань і силу, що здійснюється в немочі дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Архангел Гавриїл звіщає про подолання роз’єднання людини з Богом. Головне, що приносить Спаситель в світ – це Його хрест, смерть і воскресіння. Навіть тоді, коли ми втрачаємо найдорожче, то слід пам’ятати, що смерть подолана. Якщо своє подальше життя ми будуватиме на цій основі, то наша будівля буде на твердому каміні і ніяка буря її не здолає.

Опіки Божої достойний той, хто старається бути своїм життям і ділами достойним сином чи дочкою Отця Небесного, хто приймає дари Божі з вдячністю та використовує їх для слави Божої й спасіння своєї душі. У третю неділю після П’ятидесятниці ми читаємо уривок із Євангелія, який не може нікого лишити байдужім: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все потрібне додасться вам» (Мф. 6. 33).

Шлюб – першооснова сім’ї. Шлюб – це священна обітниця між чоловіком і жінкою. У своєму посланні апостол Павло говорить: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й видав себе за неї» (Ефесян 5,25). А в іншому місці він нагадує нам, якою має бути справжня любов, кажучи: «Любов – довготерпелива, любов – лагідна» (1 Кор.13,4). Що таке шлюб? Чи дає Церква благословення на другий шлюб? Чи можливий третій шлюб? На ці питання спробуємо відповісти.

Конформізм неможливий. Зійтись десь посередині не вдасться. Подивитись в очі злу і домовитись з ним – приректи себе на загибель. Третього не дано: «Ніхто не може служити двом господарям: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує

11 липня за новим календарем Православна Церква України відзначає пам’ять святої рівноапостольної Ольги, великої княгині Київської, у святому хрещенні Єлени (969). Вітаємо всіх іменинниць і згадаємо ту, яка удостоїлась честі стати в один ряд з видатними посланниками Божими та принести християнську віру на нашу землю.

Іоано-Богословський храм ПЦУ був і лишається духовною фортецею Слобожанщини. До нас часто приходять телевізійні знімальні групи, щоб показати, як живе прифронтовий Харків під час війни. Відчути атмосферу незламного міста, побачити справжнє єднання, поспілкуватись з однодумцями, а головне набутись разом в дусі Любові та Істині – сьогодні це вкрай важливо. Нещодавно був зняти невеличкий фільм про наш храм, який пропонуємо вам подивитись.

Святість є нашою людською відповіддю на те сяйво і благодать, яка зійшла на апостолів та передається Церквою з покоління в покоління. Ми згадуємо на словах те, що українські святі несли в дії. З нашого земного погляду святість є щось надзвичайне, але з точки зору Церкви – це здійснення образу і подоби Божої в усіх проявах життя. Про наше покликання до святості дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Людський суд скорий та несправедливий. Люди швидко доходять до оцінки іншого і найчистіше знаходять у ближньому вади, помилки, недоліки. Але Христос нагадує нам, що перший грішник – це я. Про гріх, який може погубити душу і чому не слід судити інших дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Щороку другої неділі після П’ятидесятниці Українська Православна Церква творить пам’ять усіх святих, що в землі Українській просіяли.

Християнство є релігією, яка заперечує фаталізм. Іноді доводиться чути, що все вже, мовляв, давно признане згори, тож людина, хоч докладає своїх зусиль, але не може впливати на власну долю та на події в світі. Виходить, що вся наша праця зайва й пуста, а людина може тільки те, що їй наперед призначено ще до народження, треба лише покірно підкорятися Божій волі та розвиткові природи. Чи таким створив нас Господь? Спробуємо поміркувати на цю тему.

Гостем програми «Я бачив Бога», яку робить одна з протестантських церков Харкова, не так давно став настоятель нашого храму. Автори назвали це інтерв’ю «Щоденник душі: о.Віктор Маринчак про сучасні виклики». Вийшла змістовна і цікава бесіда, яку радимо подивитись парафіянам Іоано-Богословського храму ПЦУ та всім, хто шукає українську церкву.