Спершу це може здатися парадоксальним, але такі емоції як гнів, злість і ненависть можуть бути дієвою зброєю у боротьбі з дияволом і гріхом. Адже «роздратування душі» у своїй основі є чеснотою. Інакше, коли би коїлося щось погане, то ми би не противились злу, не протистояли йому, не виявляли би своє ...

Чимало людей у сучасному світі піддаються гріху гордині. Людина ставиться в центр всього, надмірна увага приділяється її почуттям, прагненням, судженням, можливостям. Забуваючи про Бога, у людини стрімко зростає відчуття вседозволеності, прагнення «побути Богом» на землі, вирішити долі інших… До яких наслідків це призводить – бачимо на практиці. Але проблема не «десь там» і не «у когось». Вона стосується кожної людини.

“Під час війни мені довелося дуже довго бути без храму, і, подібно до багатьох, я знаю, як важко це буває. Але я також виявив одну дуже дорогоцінну властивість цієї знедоленості», - митрополит Антоній Сурожський.

Вже півтора десятиліття в нашому храмі вірою і правдою служить Богу і Україні о.Геннадій Рохманійко. Про покликання священства, досвід військового капелана в шпиталі, жертовність до самозречення і дивовижні якості справжнього пастиря людських душ говорив сьогодні з амвону настоятель Іоано-Богословського храму ПЦУ о.Віктор Маринчак. З вдячністю і любов’ю громада привітала протоієрея з духовним талантом.

Після того, як Ісус був охрещений у водах Йордану, Він опиняється в пустелі, де диявол намагається Його спокусити. Щось подібне, в тому чи іншому розумінні, буває присутнє і в нашому житті. Завжди є небезпека піддатися впливу темних сил. Спаситель дає взірець поведінки людини, яка служить Богові і любить Його. Як встояти під час випробувань та впоратись зі спокусами дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

В розумінні начальника синагоги Божі Заповіді перетворилися на закони, недотримання яких стягувало неминуче покарання. Христос проповідував інше уявлення про Бога. У словах Ісуса відкривається Всевишній не як могутній цар, котрий карає своїх підданих за найменшу провину, але як люблячий Батько, який із розпростертими обіймами біжить назустріч блудному сину.

Прийняття світу Божого й необґрунтоване та нічим не забезпечене прийняття Його волі є однією з важливіших ознак нашої віри. Ця впевненість пов’язана з тим, що людина втрачає страх. Щоб не сталося з нами далі християнин має досвід молитви: «Нехай не моя буде воля, а Твоя». Про те, як витримати і не зламатись, коли жах і туга сягають найвищого моменту, розповідає о.Віктор Маринчак.

Існує декілька різновидів ікон з найменуванням Акафістна Божа Матір. Ікону, святкування якій здійснюється 12 січня, називають Хилендарською. З цим образом пов'язана наступна подія. У 1837 році з необережності Еклесіарха (людина, яка завідувала у монастирі порядком богослужіння) у храмі Хилендарського монастиря на Афоні загорівся іконостас. Від вогню іконостас практично весь вигорів, ...

Досвід останніх років навчив нас багатьох речей, і серед них - вміння бути дерзновенними. Святість починається тоді, коли ти не ухиляєшся від відповідальності, а наважуєшся нести свій хрест і лишаєшся вірним до кінця. Ми не маємо права втратити найцінніше, відмовитись від всього того, що нас надихало і ставало сенсом життя.

12 січня за новоюліанським календарем Церква вшановує святу мученицю Тетяну. Вітаючи з днем янгола жінок, які носять це ім’я, варто згадати про життя тієї праведниці, на честь кого вони були названі. Свята здійснила справжній подвиг віри і не відріклась від Бога. Коли всі тортури вже вичерпано, то їй ухвалили смертний вирок і мужня страждальниця була усічена мечем. Разом з нею, як християнина страчено її батька, що відкрив їй істину Христової віри.

Людська душа в час війни піддається дуже великим випробуванням. Є багато речей які характеризують нашу віру. В умовах того, що ми з вами сьогодні переживаємо, дуже важливо зрозуміти, чим все-таки відрізняється віруюча людина від інших. Про те, що дає нам надію і тримає від відчаю розповідає о.Віктор Маринчак.

«Кожен хто ходить до церкви в тому чи іншому розумінні вже служить Богові. Своєю любов’ю, молитвою, допомогою – усім, що робить і як живе, - всім способом життя ти, як віруюча людина, починаєш служити Господу. Дай нам Бог, щоб хоч на обрії життя ми побачили велике світло, щоб ми знали, що нічого немає кращого за волю Божу і приймали її в усій повноті», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.