4 листопада Церква вшановує пам’ять святителя Павла (Конюшкевича), митрополита Тобольського. «Це був високоосвічений ієрарх, українець … першорядний проповідник і богослов. Вперто говорив до всіх українською мовою і був однодумцем митрополита Арсенія (Мацієвича) щодо оборони святої Православної Церкви», - писав про нього митрополит Іларіон (Огієнко).

3 листопада 1885 року був освячений Іоано-Богословський храм міста Харкова в сучасному його вигляді. До цього тут кілька століть стояла дерев'яна церква, куди, за переданням, заходив любомудр Григорій Сковорода, який жив неподалік. У радянські часи храм більшовики перетворили на склад і він був майже повністю зруйнований. 140 років боротьби, Любові ...

Сьогодні після осінніх канікул харківські діти пішли до школи, а декому пощастило навіть потрапити на незвичний урок, який називався «Біблія - одна зі священних книг». Він включав не тільки отримання корисних знань про духовну скарбницю, а й цікавезну екскурсію по Іоано-Богословському храму. Була розповідь, ігрові завдання з пошуком захованих книг про Святе Письмо, неформальне спілкування зі священником. Військовий капелан о.Дмитро Шаповалов відповів на численні запитання школярів, а нова частин

Бог нас любить такими, якими ми є: слабкими, безпорадними, недосконалими. Він шукає заблудшу овечку й втрачену драхму, знаходить і радіє за кожного грішника, який покаявся. Невідомо, що важче терпіти: труднощі чи свою недосконалість, але плід Божого Слова взрощується в терпінні. Про одну з найвищих чеснот віруючої людини дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

У Двадцять першу неділю після П’ятидесятниці Церква розмірковує над притчею про сіяча і порівнює наші вуха з землею. Значення цього Євангельського уривка полягає в тому, щоб зрозуміти, як ми вміємо слухати або чи здатні належним чином сприймати інформацію. Спробуємо трохи розібратися в тому, як людина реагує на Слово Боже.

Немає такої біди, з якою би не спромоглася впоратись Церква. Вона може все: приймає сльози, бере на себе муки совісті, всі наші страждання та відчай. Обтяжена тягарем, часом вона вгрузає в землю, але повертає життя навіть з самих безнадійних ситуацій. Про новий вимір нашого існування дивіться в суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

1 листопада Православна Церква вшановує молитовну пам’ять святих братів-чудотворців Косми та Даміана та їхньої матері преподобної Феодотії. Цікаво, що церква вшановує три пари святих, які жили в різні часи і в різних місцях, але Асійські найбільш відомі.

Іноді виникає питання, а чи правильно, що в православ’ї таїнство хрещення здійснюється над малюками? Вибір то вони самостійно зробити не можуть, а людина повинна свідомо визначитись з важливим рішенням в її житті. Який досвід Церкви і чи не є це насильством над особистістю? Пропонуємо одну з точок зору мовою оригіналу. ...

Наше серце через різні обставини нерідко нагадує битий шлях. За останні роки по ньому стільки проїхало, що часом воно просто вже не відгукується на слова любові. Внаслідок втрат війни, горя, численних труднощів душа іноді заростає терном і перетворюється на закам'янілий ґрунт. По суті, така реакція є природним станом людини, коли ...

Петро Калнишевський був дуже набожною людиною – власним коштом спорудив і відремонтував багато православних храмів: св. Петра і Павла у Межигірському монастирі поблизу Києва, Покрови Пресвятої Богородиці в Ромнах, Різдва Богородиці в Лохвиці, св. Трійці в Пустовійтівці, св. Миколая в Смілі, а також храми в Петріківці, Самарі (тепер м. Новомосковськ) та інших містах і селах, опікувався обладнанням головної церкви Запорозьких Вольностей – січової Покровської.

30 жовтня Свята Православна Церква вшановує Озерянську ікону Божої Матері. Озерянська ікона Пресвятої Богородиці вважається покровителькою Харкова і всієї Слобідської України. Про її історію і сьогодення в нашому матеріалі.

29 жовтня Церква віддає шану святій преподобномучениці Анастасії Римлянки, яка жила в III столітті. Дівчинка стала сиротою у віці трьох років. Виховувалася вона у монастирі поблизу «вічного міста», де і прийняла чернецтво. Ігуменя монастиря виховала Анастасію у гарячій вірі, у страху Божому та послуху. За імператора Декія (249-251 рр.) Анастасії виповнилося 21 рік. Молода жінка була дуже вродливою, і багато відомих римлян просили її руки, але Анастасія всім відмовляла, бажаючи залишитися невісто