У неділю в нашому храмі читатиметься притча про царя, що влаштував бенкет. Притчу, яку Господь розповідав, напевно, не раз, бо в Євангеліях ми знаходимо її по-різному викладену. Значить, Він вважав, що в ній міститься щось дуже важливе для нас.

«Якщо ми хочемо дати втіху тому, хто пішов з цього світу, то повинні піднімати з руїни своє життя. Щоб він не відчував себе винним у тому, що зламав мою долю. Якою вона би не була знищена втратою - треба підніматись. Це не втішить, але поверне сенс існуванню як тих, хто пішов, так і тих, хто залишився», - із суботньої проповіді о.Віктора Маринчака.

Українська земля славиться великою кількістю святих місць. Особливе місце серед переліку святинь займає Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Немеркнуче світло подвигів преподобних отців Печерських освятило і прославило це місце. Київські печери зберігають в собі, як дорогоцінне каміння чесні мощі багатьох угодників Божих, які є невтомними молитвениками за нас грішних. Київська Лавра славна тим, що тут, на одному місці спочивають мощі більше 120-ти святих. Не один православний монастир світу не

Переживання війни – це завжди життя на зламі. Вона торкається всіх: досвідом роздвоєності, розстроєним станом душі, розп’яттям внутрішнього єства. Цілісність руйнується на шматки, а кожна втрата, обстріл та понівечена доля відламують від серця уламки надії. Втім, як відомо, навіть без неї українці звикли сподіватись.

Іноді від невоцерковлених людей можна почути, що Заповіді Божі, це обмеження, які не дають людині повноцінно насолоджуватися життям. Втім, чи це дійсно так? Чи потрібно Богу, Який створив нас вільними, обмежувати нас в чомусь? Для чого ж насправді Господь дав Заповіді людині? Спробуємо разом розібратись.

Громада Іоано-Богословського храму ПЦУ відзначила своє храмове свято. Привітати парафіян духовної фортеці Слобожанщини і соборно відслужити Божественну Літургію прийшли три владики, військові капелани, волонтери та давні друзі нашої церкви. Під постійні повітряні тривоги віддали шану Небесному покровителю – Апостолу Любові і помолились за всіх, хто не мав можливості сьогодні потрапити на свято.

26 вересня за новоюліанським календарем ми відзначаємо наше храмове свято. Парафіяльна традиція бути разом, однією родиною – головна особливість міцної громади Іоанно -Богословської церкви ПЦУ. Тринадцять років тому ми урочисто святкували 20-річчя відновлення храму. Сьогодні ми пропонуємо вам фільм «Свято душі» про незабутні події того часу, які вже стали історією.

Святий Апостол і Євангеліст Іоан Богослов був засуджений до смерті, проте Господь зберіг свого обранця: він випив дану йому чашу зі смертельною отрутою та залишився живим. Згодом, вийшов неушкодженим із котла з киплячою олією, у яку був укинутий за наказом мучителя. 9 жовтня день пам’яті Апостола Любові.

Єрусалим - місто, що поділене між двома державами і трьома релігіями. Переживаючи події Страсного тижня, ми так чи інакше проходимо вулицями і стежками цього давнього міста, слідуючи за Спасителем. Поглянемо на визначні місця Єрусалиму часів Ісуса Христа.

У четвер 26 вересня Іоано-Богословська громада міста Харкова відзначатиме храмове свято. Напередодні, в середу, о 14.00, служимо урочисту Всенічну.Ми йдемо важким шляхом та відбудовуємо наші душі. Відчуваємо не злобу чи образу, а натхнення і творчу радість, піднесення й Любов. Чекаємо всіх в храмі Апостола Любові, щоб разом з нами відчути святковий настрій.

24 вересня разом зі всією повнотою Вселенського Православ’я Церква прославляє одного із славних синів землі Української – преподобного Феодосія Манявського. Преподобний Феодосій став помічником преподобного Іова Манявського в 1608 р. і вважається разом з ним засновником цієї древньої святині - Українського Афону.

23 вересня Церква згадує подію зачаття чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Іоанна. Про неї багато написано в богословській літературі, але, мабуть, краще ніж за святителя Дмитра Ростовського, якого ми нещодавно вшановували, ніхто не розповість.