Великий Піст розпочинається з Покаянного Канону прп. Андрія Критського, який читається в храмах на Великому Повечір"ї. Більше ніж 1300 років Свята Церква завдяки цьому твору відкриває глибину покаяння. Цей канон можна описати як покаянний плач, що розкриває нам всю безодню гріха. Щоб налаштуватись на довгий шлях Великого Посту, який веде ...

Піст не зводиться лише до обмежень у їжі чи інших формальних речей, він має бути наповнений сенсом, змістом, добрими ділами. Не вживання тієї чи іншої їжі є засобом допоміжним, а не визначальним – бо ми постуємо тілом, щоби було легше постувати душі.

Піст є шляхом до Бога через покаяння, на якому ти кидаєш все темне, брудне, вороже й кожен крок наближає тебе до джерела світла, любові та правди. Безумовно, піст є напруження всіх зусиль, але цей важкий тягар стає легким і веде нас до Спасіння. Про дивну радість прощення дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

Серед православних християн в Україні поширена думка, що прощення гріхів, здійснених після таїнства Хрещення, відбувається виключно як результат сповіді — індивідуальної або принаймні загальної, в кінці якої священик читає розрішальну молитву. Але чи так воно насправді?

«Ми повинні готувати себе не до суворості та тяжких трудів Великого посту, а до радості, яку надає нам Бог. Молитися, любити, прощати і бути з Ним, щоб не знесилити і заслабіти, а робити добру справу. Нехай на це благословить нас Господь», - із суботньої проповіді напередодні початку Великого посту о.Віктора Маринчака.

У неділю 2 березня - прощена неділя. В нашому храмі одразу після завершення Літургії традиційно відбувається Всенічна з чином прощення. Священники одягаються в ризи чорного кольору, лунають постові піснеспіви і фактично починається Чотиридесятниця. Під час першого тижня Великого посту в Іоано-Богословському храмі щодня відбуватимуться різні служби. Про особливості цього важливого ...

Чому Бог сходить у цей окупований ворогом світ фактично потайки, під маскою, і, маючи на меті подолати диявола, засновує тут щось схоже на таємне товариство? Чому не приходить у силі, не виступає відкрито? Чи означає це, що Він не достатньо могутній? Ну, християни й очікують на Його пришестя у силі, ...

На шляху до Великого посту варто нагадати, що прощати – це передусім давати можливість ближнім, які завинили, зрозуміти свою провину, покаятися та стати кращими. Прощати – це перестати бути заручником образ, вилікувати хронічний душевний біль і зробити висновки з помилок минулого.

Великий піст – час для душевного подвигу, для покаяння. І щоби допомогти нам в духовній дорозі Святої Чотиридесятниці, Церква за кілька тижнів до її початку готує нас до цієї особливої подорожі, подає численні приклади духовних перемог, служіння, милосердя. Це знаходить відображення і в богослужбових особливостях.

Дуже часто, коли ми бачимо поряд з іменами святих російські топоніми, виникає хибна думка, що вони належать до історії північного сусіда. Але, як правило, йдеться про українських подвижників, яких насильно заслали, змусили, схилили обставинами та церковною дисципліною перебувати в росії. Там вони не тільки творили подвиги праведності, але й чинили спротив імперії. Серед таких мучеників був святитель Арсеній (Мацієвич), митрополит Ростовський, якого церква вшановує 28 лютого.

Ніщо так не наближає нас до Бога, як смирення і щире покаяння, і ніщо так не віддаляє від Небесного Отця, як гординя та зверхність. Ні статус у суспільстві, ні статки людини для Творця не мають значення, бо для Нього всі ми – рівні, всі ми – Його діти, яких Він любить. Спаситель застерігає людину від гордині у серці, яка, наче ракова пухлина, полонить душу й провокує чинити інші гріхи та піддаватися пристрастям.

Попри різноманітні обставини і випробування, якими сповнене наше земне життя, ми маємо твердо і невідступно стояти на боці правди, чітко відділяючи її від брехні й омани, розрізняючи добро і зло, світло і темряву, Бога і диявола. Нема між цими поняттями та реаліями, які за ними стоять, ніякого «спілкування», взаємності, спільності, ...