30 липня Православна Церква України вшановує пам’ять мученика Іоана Воїна. Шанування цього святого досить широко поширене у східних слов’ян. Він прожив багато, але Житіє його надто коротке і дуже дивне. Під час війн його ім’я завжди згадували люди зі зброєю. Особливо ті, хто потрапив у полон і перебуває в тяжких обставинах життя. В Україні упродовж століть народ звертався до святого з молитвами й проханнями про захист від видимих та невидимих ворогів.

«Я можу бути лише другим пілотом …». Навесні 1991 року ці слова я почула тоді від заступника голови Харківського Православного Братства УАПЦ Віктора Андрійовича Маринчака. Але у Бога були свої плани… Він став першим», - пропонуємо до вашої уваги спогади нашої, нині вже покійної, парафіянки Ніни Немировської про настоятеля Іоано-Богословського ...

Писання не один раз ясно говорить, що саме диявол і ангели, яких він спокусив і які стали бісами, лукавими темними духами – саме вони є істинним ворогом людей. Вони ворогують проти Бога і бажають погибелі для всякої людини. Вони сповнені лукавства, омани та злоби. І весь свій досвід, знання та сили вони спрямовують на те, щоби спокушати людей і спонукати їх до гріха.

Боротися з образою непросто, як з будь-яким гріхом. Але у випадку з образою часом навіть не всім очевидно, що взагалі треба боротися. Тому що коли людина ображається, він вважає постраждалим себе і займає вичікувальну позицію. Йому здається, раз його образили, це у нього повинні просити вибачення, та й перед Богом каятися у своїй грубості, різкості та іншими неадекватними реакціями.

Всі, хто потрапляє на Всенічні служби до нашого храму можуть почути імена святих, яких Церква згадує, як взірець віри та побожності. Серед стовпів православ’я, відомих подвижників та загальновідомих праведників згадується також юна діва - княжна Юліанія Ольшанська. Вона померла у середині XVI століття на 16-му році життя. Оскільки батько її ...

27 липня Православна Церква вшановує пам'ять одного з найулюбленіших в народі святих - великомученика і цілителя Пантелеймона. Його ікона є в нашому храмі, і до неї завжди з молитвами та проханнями підходять парафіяни. Пропонуємо декілька слів про лікаря, що постраждав за віру в Ісуса Христа. Святий великомученик і цілитель Пантелеймон ...

Є різні тлумачення чуда насичення кількох тисяч людей п'ятьми хлібами і двома рибами. Одно з них розглядається як праобраз причастя. Будь-яке диво є присутністю Бога в нашому житті. Хліба Небесного вистачить всім. Те, що Він дає нам Свого Тіла і Крові, а з ними приходить дивна благодать – це та ...

З року в рік і з покоління в покоління ми читаємо Євангеліє в нових контекстах та перед обличчям нових обставин - історичних або особистих. І кожен раз той чи інший уривок може вдарити нас в душу по-новому. Цієї неділі перед нами історія про насичення народу Христом п’ятьма хлібами і двома рибинами, яка вражає та змушую подивитись на багато речей під іншим кутом зору.

Господь ставить перед нами дуже важливе питання стосовно того, що людина буде засуджена або виправдана через те слово, яке вона промовляє. Безумовно, важливим є зміст, що і як сказано. Але можна говорити красиві та гарні речі, підноситись думкою, але на кожному кроці треба враховувати, хто тебе слухає й як він може витрумачити те, що ти сказав. Про плоди слова та їх наслідки дивіться в суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Православна Церква 25 липня за новоюліанським календарем відзначає Успіння праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці. У цей день віруючі вшановують кровних предків Ісуса Христа, бездітні жінки просять Бога дарувати їм дітей. За переказами, Анна чудесним чином народила свою Дочку – в похилому віці, з тих пір стала покровителькою майбутніх матерів.

25 липня Церква вшановує пам'ять отців п’ятого Вселенського Собору, який відбувся у Константинополі у 553 році та розв’язав суперечку щодо вчень трьох давно померлих єпископів, засудивши їхні несторіанські думки. Собор також засудив вчення пресвітера Оригена та єретиків, що не визнавали загального воскресіння мертвих. Про богословські дискусії та рішення п’ятого Вселенського ...

Дивом є те, що ми сьогодні прокинулись, уціліли після обстрілів, маємо можливість ходити, спілкуватись, бачити світ, любити ближніх. Розважання, що слід дякувати Господу за все, а не тільки просити. Покладатись на Його волю не лише в радості, але й в скорботі. Цінувати будь-яку мить та бачити в кожній зустрічі Дар Божий – все це вершини християнського світогляду.