«Господня Всемогутність виявляється тут на землі, коли нам це надзвичайно потрібно. Людина, як образ Божий, повинна бути сповнена не тільки любові, правди і свободи, а й сили. Ми же часто виявляємось надто слабкими. Щось не виходить у нас стати міцними. Для цього треба перетерпіти дуже багато страждань. Щоб витримати нові випробування нам потрібна Господня сила», - із суботньої проповіді о.Віктора Маринчака.

Живе Боже слово, яке промовлятиметься в неділю після Воздвиження, говорить нам про Хрест Господній, що ми повинні нести все життя. То є іноді нестерпно і боляче, вимагає надзусиль та концентрації всього єства, але ярмо то виявляється благом і в цьому наше уповання. Про Євангельське читання найближчої неділі читайте на нашому сайті.

Якщо повернутися назад, до того часу, коли Господь створив людину, то з Книги Буття ми дізнаємося, що Він дав їй все для повноцінного життя на землі. Він поселив перших людей в Едемському саду і дав їм таку владу, якою не володіє ніхто з живих істот на Землі. Він заклав в душі людини внутрішній закон – совість. Вона призвана допомагати людині розрізняти добро та зло. І це одна з головних особливостей людини, яка відрізняє її від тваринного світу.

Псалтир чи не найбільше за всі інші книги Писання використовується при богослужіннях у Православній Церкві. Псалтир – найдовша книга Біблії, яка містить 151 окремий розділ (псалом). Назва цієї книги походить від грецького слова ψαλτήριον (псалтиріон), яке позначає струнний щипковий музичний інструмент, у супроводі якого виконували псалми. Псалми, власне, й означали спів, пісні духовного змісту, під акомпанемент саме цього струнного інструмента.

З практичного погляду, вдячність є найкращими ліками проти гордині, заздрощів і смутку. Зневага до отриманого добра народжується з переконання, ніби весь світ або конкретні люди нам щось завинили. Натомість вдячна людина сприймає кожну зустріч як вияв Божої милості. Найвищим же ступенем цієї чесноти є здатність дякувати не лише за радість, а й за випробування.

18 вересня Церква вшановує одну зі святинь української землі – Молченську чудотворну ікону Божої Матері. Її історія тісно пов’язана з Києво-Печерською лаврою, звідки, втікаючи від монголо-татарської навали, прийшли ченці в Молченську пустинь, що біля Путивлю та оселилися там. Коли ченці відійшли до Господа, їх поховали в влаштованої ними печері в Чудній горі, що поблизу Молченського болота на Сумщині.

Святий Димитрій (Туптало) у «Житіях Святих» описує надзвичайно великий духовний подвиг та самопожертву Богові чотирьох дуже шанованих Церквою мучениць, пам’ять яких ми вшановуємо 17 вересня – Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Вони жили у другому столітті та за свої переконання і вірність Христу прийняли мученицьку смерть.

16 вересня за новоюліанським календарем свій День ангела святкують Людмили. Це ім'я означає «мила людям». Свята Людмила жила в кінці дев'ятого – на початку десятого століття. Вона була донькою Сербського князя, дружиною чешского правителя і загинула за віру в боротьби з язичниками. Людмила вийшла заміж за чеського князя Боривоя і ...

Проект «Православні Східняки», який активно розвивають парафіяни і священники Харківської єпархії ПЦУ, вже давно виріс із інтернет-спільноти в справжню церковну громаду. У капличці Святого Марка здійснюються Богослужіння, проводяться бесіди в форматі кава зі священником та віряни збираються на цікаві дискусії про духовне життя. Нещодавно в «НАКИПІЛО» вийшов сюжет про сучасну церкву для молоді, який пропонуємо подивитись на нашому сайті.

Хрест став для всіх знаком перемоги над сатанинською темрявою, гріхом, а, зрештою, й над смертю. Ми чекаємо явлення цієї Хрестової сили в нашому житті, коли відступить ворог і більше не матиме влади над нами. Для цього Христос приносить Себе в жертву та їде на Голгофу. Про осердя нашої віри дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака на свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього.

У понеділок 14 вересня Православна Церква України відзначає Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Історики та богослови одностайно стверджують, що передусім дві події дали мотив до встановлення цього святкування: знайдення Господнього Хреста в IV ст. і його повернення з перської неволі в VII ст. Свято Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже старовинних ...

«Минуло багато століть з історичної події, яку згадують на свято Воздвиження Хреста Господнього, але можемо і сьогодні підтвердити, що цим ми перемагаємо. Долаємо наші хвороби, труднощі, самих себе. Для цього потрібно хоча би в думці розіп’ятися разом із Христом. Даремно ми питали, де був Бог? Під час наших випробувань Він вічно робить одне і те саме – йде на Голгофу», - із проповіді неділі перед Хрестовоздвиженням о.Віктора Маринчака.