1 травня повнота Церкві вшановує пам'ять дивовижного пророка Єремії, книги якого входять в канон Святого Письма. Нещодавна археологи підтвердили історичні докази існування цього Біблійного подвижника віри. Йдеться про древні печатки, пов’язані з життям провісника Божої волі. Про знахідки доби і самого пророка Єремії матеріал на нашому сайті. Том Мейер, професор ...

Вже бвгвто років в нашому храмі благоговійно зберігається часточка мощей священомученика Макарія, митрополита Київського і всєї України, перед якою іноді служиться молебень з акафістом, а парафіяни мають змогу завжди доторкнутися до цього скарбу, прохаючи в молитві про допомогу і підтримку. 1 травня Православна Церква України вшановує цього святого.

Для кількох поколінь українців 1 травня був днем справжнього початку весни. «Майські» свята дозволяли нарешті розслабитись, остаточно розпрощатися з зимовим укладом життя, заховати подалі теплий одяг, виїхати на природу й відчути солідарність, якщо не міжнародну, то хоча би зі своїми близькими і друзями. Війна докорінно змінила все. Червонокалендарний день весни ...

1 травня Церква вшановує ікону Пресвятої Богородиці «Несподівана радість», яку дуже цінують православні християни. Вона вважається чудотворною й прославлена великою кількістю чудес. Її історія дивовижна та показує нам, що шляхи Господні несповідимі, а кожен з грішників має шанс на спасіння.

30 квітня Православна Церква вшановує пам՚ять одного з 12-х найближчих учнів Христових – святого апостола Якова Зеведеєва. Він був сином простого рибалки Зеведея, і разом зі своїм братом Іоаном був покликаний Господом до служіння на Генісаретському озері: «Вони, одразу ж покинувши човен і батька свого, пішли за Ним» (Мф. 4: 22).

Серед семи таїнств Церкви, напевно, про Миропомазання розповідають найменше. Хоч саме воно відкриває християнину дорогу до полноцінного духовного життя. Через нього віруючому подаються дари Святого Духа, що сприяють зростанню і укріплюють людину в житті. Міфів навколо цього таїнства існує чимало, але тут ми розглянемо найбільш розповсюджені.

28 квітня Церква прославляє святителя Кирила Турівського, який чимало потрудився задля проповіді християнської віри. Ще за життяі його називали другим Золотоустом, а праці вивчали разом з трудами святих отців. Цей угодник Божий народився в 30-х роках ХІІ століття у місті Турові на річці Прип’яті, де фактично і прожив все життя.

«Подвиг Мироносиць має продовження в часі і просторі й сягнув нашого краю. Вони служать всім, чим можуть, а головне – своєю любовью, відданістю та жертовністю. Часом ця любов гірка і солона від сліз, коли доводиться готувати пахощі, щоб намастити померлого, але все одно в ній воскресають і продовжують жити ті, хто їм дорогі», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

Через безкарність зла, небажання чи неспроможність дати йому гідну відсіч, у світі з’являються нові загрози, множаться залякування, погрози, розв’язуються чергові війни. Людство – у великій небезпеці. «Ангел Чорнобиля» сурмить, попереджаючи людей про небезпеку.

Цієї неділі Церква вшановує пам'ять святих жінок-мироносиць.Припадає воно зазвичай на чарівну пору року – весна вповні, все квітне, оживає. 3-я неділя після Великодня, і ось вже радість Воскресіння набуває якогось тихого відтінку. Тому церква знову повертає нас до Голгофи, до саду, де гріб, запечатаний юдеями. Тихою різнокольоровою групкою йдуть до ...

«Треба дякувати Богові за можливість нести відповідальність за кожне своє слово і кожну дію. Інода вона веде до мук і страждань, але важливо як ми приймаємо смерть. Нам немає чого боятися, тому що з нами Бог, який Воскрес», - із суботньої проповіді о.Віктора Маринчака.

Віра – це завжди шлях, динамика, енергія руху, що перекодовує реальність.Тих, хто на світанку квапився до гробу, мали зустрічати воїни-окупанти, які без вагань готові були застосувати зброю. Мироносиці журились, але вірили, безперечно боялись, утім діяли, сумнівались, проте виконували своє призначення. А ще любили всім серцем, як можуть любити тільки жінки після осягнення таємниць життя і смерті.