Служба на батьківську суботу є винятковою, бо цього дня згадують всіх від віку спочилих. Твориться особлива поминальна молитва за тих, хто в зневірі, падінні, муках і стражданнях відійшов до іншого світу. Один Бог є свідком того, що трапляється в житті людини і тільки Він знає час остаточного Суду. Тому в Троїцьку поминальну суботу перераховуються всі, хто пропав безвісти, загинув при нез’ясованих обставинах, згадуються навіть ті, хто, можливо, був убитий, але смерть інсценована як самогубство.

29 травня Православна Церква України вшановує чудотворну ікону Божої Матері «Споручниця грішних», яка також має певне відношення до Зелених свят. Цей образ названий так за написом, що зберігся на ньому: «Аз споручниця грішних до Мого Сина…». Ікону також називають Корецька ікона Божої Матері, оскільки з XVII століття вона зберігається на Волині в Корецькому жіночому монасти

Вдячність - почуття велике. Ми любимо, коли нам дякують інші, ми шануємо таких людей, говорячи: от яка вдячна, чемна людина, але самі не поспішаємо дякувати. Любить і Господь тих, які Йому дякують, хоча Він і не має потреби в цьому. Це почуття потрібно нам і для нас, для виховання й освячення нашого серця й нашої душі в Господові й через Господа.

27 травня Церква вшановує двох святих, які своїм прикладом показали, що означає бути вірними до кінця та віддати життя за свої переконання. Історія про молоду дівчину і відважного воїна не може не вражати. Вона стала взірцем подвигу, який багато століть з покоління в покоління переповідали вірні. Святі мученики Феодора дівиця й воїн Дидим постраждали за Христа в гоніння на християн імператора Диоклитіана (284 - 305) у місті Олександрії на початку IV століття.

Наприкінці цього тижня Церква відзначає свято П’ятидесятниці. У неділю 31 травня в нашому храмі відбудеться урочиста служба на честь Святої Трійці. Напередодні – поминальна субота, перед якою в нашому храмі служиться парастас. Під час цих Богослужінь Церква згадує всіх від віку спочилих. Про особливі дні, коли ми молимось за померлих і святкуємо разом з живими розповідає настоятель.

У понеділок 25 травня Церква згадує третє знайдення (обрітення) чесної глави святого Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна, яке відбулося близько 850 року. Розповімо про це більш докладно. Під час заворушень у Константинополі у зв’язку із засланням святителя Іоанна Златоустого голова святого Іоанна Предтечі була віднесена до міста Емеси. Звідти ...

Силою духу й любові, нашою до Нього і Його до нас, ми являємось нездоланними перед лицем найважчих випробувань і страждань. Якими би тяжкими вони не були, в єдності з Господом ми здобуваємо повноту радості. У світі, де так багато ненависті, зла і бруду у нас є надія. Про Царство Боже, що всередині нас, долання темряви і нездоланну радість, всупереч усім жахам війни дивіться недільну проповідь о.Віктора Маринчака

Святі отці, що сповідували на Соборі догмат про єдиносущність Сина Божого, якраз і знали Істинного Бога, а тому не могли відректися від свого знання заради збереження в Церкві якоїсь видимості миру. Саме цього вимагав від християн рівноапостольний цар Костянтин, бо спочатку не розібрався в суті подій. Він хотів церковного миру, не розуміючи, що істина не може примиритися з брехнею, бо тоді вона перестане бути істиною.

Ми часом відпадаємо від тих істин, які надає нам Господь. Інколи через труднощі, що зазнали в житті ми кидаємо в Небо питання: чому так Боже і доки нам це терпіти? Він перебуває в нас своїм світлом, правдою і любов’ю. Про силу, яка надихає творити дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Всі ми протягом життя хворіємо. Але ставлення до недуг у нас буває різним. Часто воно залежіть від ситуації, життєвого досвіду, виховання чи вміння тримати удар долі. Між тим святоотцівське відношення до хвороби достатньо чітко показує нам, як треба діяти в скрутних обставинах. Пропонуємо вам роздуми на цю тему.

Життя у Воскресінні й в піднесенні на Небо – це стосується кожного. Ми просимо Бога, щоб Він покрив Своєю Любов’ю весь світ: сумний, жорстокий, часом невблаганний, але поки існує Господня Любов у нас є надія на Спасіння та Воскресіння душ і тіл. Про Царство Боже, яке всередині і посеред нас дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака на свято Вознесіння Господнього.

У третій четвер травня, цього року 21 травня, по всьому світу український народ відзначає День вишиванки – свято національної єдності. Адже вишиванка є символом згуртованості та співдружності українців, який презентує нашу Батьківщину далеко поза її межами.