Біль Матері, яка ридає, тримаючи на руках свого Сина, - це те перед чим ми втрачаємо дар слова. Хай всі матері відчують любов Богородиці, яка приносить на Стрітення до храму своє Дитя. Ми сьогодні зупиняємось, щоб схилитись перед двома найбільшими таємницями нашої віри: жертовністю і любов’ю. Про надію, що веде до Спасіння дивіться на сайті Іоано-Богословського храму ПЦУ у проповіді о.Віктора Маринчака.

Перед лютими морозами завдяки капеланам встигли передати нашим захисникам ще одну партію теплих устілок для ніг. Хлопці з різних підрозділів Збройних сил України дякують парафіянам Іоано-Богословського храму ПЦУ міста Харкова за своєчасну допомогу. Цього року під час Різдвяного ярмарку ми цілеспрямовано збирали кошти для воїнів. Спільними зусиллями вдалося придбати сотні ...

За церковною традицією на свято Стрітення Господнього в храмах освячують свічки. Тому сьогодні пропонуємо вам поговорити про цей звичний для кожної віруючої людини, але в той же час глибоко змістовний предмет церковного вжитку.

Різдвяне коло свят завершується святом Стрітення Господнього (що грецькою зветься Іпапанте), яке ми тепер за новоюліанським календарем святкуємо 2 лютого, на сороковий день від Різдва Христового. В перекладі с церковнослов’янської "стрітення" - це зустріч. День стрітення - це точка у часі, де зустрілись Старий і Новий Заповіт, давній світ і християнство.

Спасіння полягає в тому, щоб повертатися до доброго, де би ти не був, щоб не зробив, в якому становищі не зупинився. Митар добре знає, що він відкинутий і відчужений. Йому залишається сподіватися тільки на милосердя. Про вагу покаяння, виправдання та добрі справи на прикладі притчі про митаря і фарисея дивіться в недільні проповіді о.Віктора Маринчака.

Cьогодні неділя про митаря і фарисея і під час євангельського читання ми почуємо одну з найвідоміших притч Господа Ісуса Христа про двох чоловіків, які одного разу прийшли до храму помолитись Богові, – про митаря і фарисея. Вислухавши молитви кожного, Господь прийняв молитву митаря: «Кажу вам, що цей пішов до дому ...

Любові завжди недостатньо. Її треба постійно додавати та намножувати. Нам слід повірити, що Господь любить всіх і кожного. Зараз Він відкриє нам двері покаяння, але ж справжнє прощення можливо тільки з Божої Любові. Про повернення від пекла до раю дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

Цьогоріч Великий піст починається 23 лютого, тобто до нього ще достатньо далеко, але Церква поступово починає готувати вірних до цього важливого періоду в житті християн. Попереду час для глибокої молитви і покаяння, коли кожен з нас повинен випросити у Господа прощення своїх гріхів (через сповідь) і достойно причаститися святих Таїн Христових. Спробуємо розповісти про весняну подорож духу докладніше.

У цю суботу на Всенічній ми вже почуємо перші постові піснеспіви. Попереду підготовчі тижні до Великого посту, а, значать, в храмі лунатиме зойк душі: «Покаяння відкрий мені двері, Життєдавче, Христе, бо лине зранку дух мій до Храму святого Твого. Храм же мій тілесний ввесь забруднив. Ти ж, як Щедрий, очисти з добросердечної Твоєї милості».

Роздуми про віру Клайва Стейплза Люїса - всесвітньо відомого богослова і письменника, який частину свого життя був атеїстом і лише згодом навернувся, вже багато десятиліть є актуальними. Його книга «Просто християнство» — це зібрання виступів Льюїса на радіо в час Другої світової війни. В цих передачах він розповідав солдатам, які в будь-який момент можуть загинути, про Бога і пізнання істини.

Обтяжена гріхами людина може по-різному реагувати на заклик до покаяння: виправдовувати себе, захищатися прихованою агресією, звинувачувати ближніх, ставати в позу ображеного. Ніж дослухатися до голосу совісті завше легше перекласти відповідальність на інших, знайти крайнього, відкласти прийняття рішень або взагалі заперечити провину. Якби Бог вчиняв по-справедливості, то ніхто не мав би можливості врятуватись.

30 січня Церква вшановує Трьох Святителів Вселенської Церкви — Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Це свято ми можемо назвати таким, що подолало розбрат, припинило ворожнечу. Згідно із Святим Переданням, поштовхом до встановлення його була велика суперечка у другій половині XI ст., в час правління Візантійського імператора Олексія I ...