Свято Преображення Господнього припало на найспекотніший день 2026-го року. Втім, як завжди, було багато людей, фруктів для освячення і неповторна атмосфера, що притаманна храму Апостола Любові. До вашої уваги фоторепортаж святкової Літургії. «Преобразився Ти на Горі Фавор Господи Ісусе Христе Боже наш Сину Божий,показавши учням Твоїм Славу Твою скільки їм можна було, нехай засяє і нам грішним світло Твоє споконвічне Життядавче слава тобі!».

Нам була надана можливість і наказ - преобразитись. Вичавити з себе раба, відкинути все те, що було пов’язано з десятиліттями руїни, збудувати храм власної душі. Про осередок Любові в жорстокому світі, шлях до Спасіння та натхнення, що долає всі перешкоди - дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака на свято Преображення Господнього.

Фрукти після освячення не стають якимись святинями, як дехто вважає, предметом благословення є не стільки плоди, скільки сама людина, що їх виростила з милості Божої. Бо земля не сама собою є плідною, вона не сама собою породжує все, що необхідне людині для підтримання тілесного життя – плідною її творить Господь, через неї виявляючи піклування про нас.

Свято Преображення Господнього є для нашого храму надзвичайно важливим. Цей день для Іоано-Богословської парафії має особливий історичний підтекст. Саме на Спас, (тоді він відзначався 19 серпня) у 1991 році відбулася перша служба в півзруйнованому аварійному храмі. Про події тих днів, свій вибір та що запам’яталось в ті доленосні для України дні згадує настоятель нашої церкви о.Віктор Маринчак.

Завдання людини - преображатися, стяжати Святого Духа, єднатися з Господом і, наскільки це можливо, жити повнотою буття. Зрозуміла настанова для всіх, яку вдається втілити одиницям. Універсальний дороговказ, що підкоряється лише тим, хто здатний зберегти вірність і витримати до кінця. Віра, безумовно, є даром Божим, але водночас вона також і плід наших особистих зусиль.

Ця ангельська пiсня вводить нас у центральну, найважливiшу частину Божественної Лiтургiї, наближаючи до головного Таїнства — Причастя. Вона нiби прокладає умовну межу, за якою нам потрiбно залишити все земне й тимчасове, всi пiклування, турботи й печалi (саме це слово було вжито в давньоукраїнському текстi молитви), аби приготувати себе до зустрiчi з Господом.

4 серпня Церква згадує сімьох отроків з Ефесу, які за переданням мали дивний сон, що тривав десятки років. Будучи друзями з дитинства, всі вони пішли на військову службу, але зіткнулись з жорстокими гоніннями і встали на путь правди. Їх повинні були вбити, втім, Господь вчинив диво, про яке досі сперечаються, бо його важко збагнути з точки зору раціонального життя. Про отроків з Ефесу читайте в нашому матеріалі.

Головне, що сталося в Іоано-Богословському храмі, тут одразу на початку 90-х років сформувалась громада людей, які готові були жертовно любити. Цими словами настоятель храму Апостола Любові подякував парафіянам, які після недільної Літургії привітали о.Віктора Маринчака з 35-ти річчям священицької хіротонії.

Треба дожитися до такого стану, коли ти готовий прийняти все, у тому числі смерть, щоб бути вірним до кінця. Це далеко не кожен може здобути в молоді роки та навіть не всім то під силу в зрілості. Але варто пам’ятати головне, щоб Бог є Любов і треба бути вдячним Йому. З цим слід жити й утверджувати Господню волю кожним словом та дією. Молитись не через обов’язок, а тому, що ти любиш Того, хто приніс тобі найвищі цінності.

Про дивовижну історію ходіння Ісусом по воді написано чимало. В християнстві часто замість питання як відповідь краще шукати в площині для чого? Чудо, про яке розповідає євангеліст Матфей, показує нам як характер Христа, так і людей, які Його оточували. Але найперше, що ми бачимо – це абсолютна влада Ісуса над ...

«Тридцять п’ять років важких умов буття Іоано-Богословської парафії гуртували нашу віру і надію. Приклад мучеників Маккавеїв, які прийняли найстрашніші муки й за віру пішли на смерть, тримав те коло, що створило неповторну громаду храму Апостола Любові. Слава Богу, нам вдалось не зрадити ні нашу віру, ні нашу церкву, ні нашу любов», - із проповіді о.Віктора Маринчака на святковій Літургії 1 серпня 2026 року.

1 серпня для православних християн розпочався Успенський піст, який передує святу Успіння Пресвятої Богородиці. Відтепер це свято за новим календарем завершується 15 серпня. У цій публікації ми розповімо про те, як було започатковано Успенський піст та як бажано проводити ці два тижні. Успенський піст триває два тижні від 1 до ...