Найближчим часом нам всім доведеться виявити велике терпіння. Цю християнську чесноту часто неправильно трактують. Іноді навіть перекручують на свою протилежність. Бути терпілами, все безпорадно зносити, потурати злу або змирятися з несправедливістю зовсім не дорівнює стійкості, самовладанню чи витримці. Про здобуття плодів терпіння дивіться роздуми настоятеля нашого храму.

2 вересня Церква вшановує день пам’яті преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Смирення, скромність і праведність – це риси, які духовно наближують вірних послідовників Христа до Царства Небесного. Ще за життя святі Антоній і Феодосій шанувалися серед людей як чисті та світлі душею, мудрості яких дослуховувався народ і правителі. Їхня щира ...

1 вересня Православна Церква святкує початок церковного індикту ― Церковне новоліття. Цей рік для України особливий і він повинен стати вирішальним в протистоянні з агресором. Війна багато чого змінила і нарешті народ повинен прозріти та повернутись обличчям до Бога і України.

В останні години церковного року пропонуємо вам подивитись змістовну розмову з духовником Харкова о.Віктором Маринчаком, де настоятель Іоано-Богословського храму ПЦУ відповідає на важливі питання, які цікавили інтернет аудиторію. Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24. Приватбанк 5363 5421 1533 9765 5159 3351 0939 ...

31 серпня Православна Церква вшановує «Покладання чесного пояса Божої Матері». Згідно з переданням, Пресвята Богородиця сама виплела Свій пояс із верблюжої шерсті та передала його апостолу Фомі, коли возносилася на Небеса. Риза залишилися нам на згадку про Неї та як доказ того, що Вона жила на землі.

Тим, хто вчиться, варто мати свої захоплення. Якщо покладатись тільки на вчителів та на їхні вимоги в теперішніх умовах цього може бути замало. Людина є тим, чим вона є. Треба щось полюбити всім серцем, аби віддавати свої зусилля, натхнення, творчість. Про свободу, яка може бути обмежена тільки Любов’ю, дивіться в недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

У неділю 13-ту після П’ятидесятниці Свята Православна Церква пропонує для роздумів притчу про злих виноградарів, яку розповів Ісус Христос перебуваючи в Єрусалимському храмі протягом останнього тижня Свого земного життя. В першу чергу ця притча спрямована проти фарисеїв та священиків Єрусалимського храму, але сучасники також знайдуть в ній багату поживу для роздумів.

«У суворий і жорстокий час приходить Спаситель, щоб сповістити заповіді Любові, але це означає непримиренність до чогось протилежного: темного, зла, ненависті. В християнстві поряд перебувають явлення найбільшої в світі Любові й суворість вимог до себе та до інших», - із суботньої проповіді о.Віктора Маринчака на свято Усікновення Івана Предтечі.

Історія про Усікновення голови Івана Предтечі відома нам зі Святого Письма. Вона стала популярним сюжетом багатьох мистецьких творів і фактично завершує церковний рік. У день згадки про цю подію 29 серпня встановлено один із найсуворіших одноденних постів, бо вбивства останнього пророка Старого Заповіту відкриває нову сторінку християнського відліку часу. Про Івана Хрестителя та його життя й смерть в нашому матеріалі.

Іван Хреститель - Предтеча Месії, ангел пустелі, покровитель аскетів. Саме від Хрестителя Церква унаслідувала образ омовіння-очищення, який згодом став Таїнством Хрещення. Іконографія останнього свята літа доволі цікава. Про образи Усікновення пророка, що став Предтечою Спасителя, читайте в матеріалі, який досліджував дану тему.

За свободу, правду та право бути собою треба йти до кінця. Слідування Істині вимагає максимального напруження сил. Поступки власному сумлінню, співпраця з негідниками, відступ від моральних принципів, потурання брехні – все це так чи інакше є заграванням зі злом. Іноді перед людиною чи спільнотою формула «йти на компроміс, але не поступатись принципами» втрачає промислительний сенс.

На перший погляд, нібито все просто: співчувати, ділити з іншими і смуток, і радість… Але чи вміємо всі ми по-справжньому співчувати і співрадіти, не заздрити чиїмось успіхам та не прагнути чужого, перемагати власний егоїзм і примножувати радість наших ближніх?