Свято Преображення Господнього є для нашого храму надзвичайно важливим. Цей день для Іоано-Богословської парафії має особливий історичний підтекст. Саме на Спас, (тоді він відзначався 19 серпня) у 1991 році відбулася перша служба в півзруйнованому аварійному храмі. Про події тих днів, свій вибір та що запам’яталось в ті доленосні для України дні згадує настоятель нашої церкви о.Віктор Маринчак.

Завдання людини - преображатися, стяжати Святого Духа, єднатися з Господом і, наскільки це можливо, жити повнотою буття. Зрозуміла настанова для всіх, яку вдається втілити одиницям. Універсальний дороговказ, що підкоряється лише тим, хто здатний зберегти вірність і витримати до кінця. Віра, безумовно, є даром Божим, але водночас вона також і плід наших особистих зусиль.

Ця ангельська пiсня вводить нас у центральну, найважливiшу частину Божественної Лiтургiї, наближаючи до головного Таїнства — Причастя. Вона нiби прокладає умовну межу, за якою нам потрiбно залишити все земне й тимчасове, всi пiклування, турботи й печалi (саме це слово було вжито в давньоукраїнському текстi молитви), аби приготувати себе до зустрiчi з Господом.

4 серпня Церква згадує сімьох отроків з Ефесу, які за переданням мали дивний сон, що тривав десятки років. Будучи друзями з дитинства, всі вони пішли на військову службу, але зіткнулись з жорстокими гоніннями і встали на путь правди. Їх повинні були вбити, втім, Господь вчинив диво, про яке досі сперечаються, бо його важко збагнути з точки зору раціонального життя. Про отроків з Ефесу читайте в нашому матеріалі.

Головне, що сталося в Іоано-Богословському храмі, тут одразу на початку 90-х років сформувалась громада людей, які готові були жертовно любити. Цими словами настоятель храму Апостола Любові подякував парафіянам, які після недільної Літургії привітали о.Віктора Маринчака з 35-ти річчям священицької хіротонії.

Треба дожитися до такого стану, коли ти готовий прийняти все, у тому числі смерть, щоб бути вірним до кінця. Це далеко не кожен може здобути в молоді роки та навіть не всім то під силу в зрілості. Але варто пам’ятати головне, щоб Бог є Любов і треба бути вдячним Йому. З цим слід жити й утверджувати Господню волю кожним словом та дією. Молитись не через обов’язок, а тому, що ти любиш Того, хто приніс тобі найвищі цінності.

Про дивовижну історію ходіння Ісусом по воді написано чимало. В християнстві часто замість питання як відповідь краще шукати в площині для чого? Чудо, про яке розповідає євангеліст Матфей, показує нам як характер Христа, так і людей, які Його оточували. Але найперше, що ми бачимо – це абсолютна влада Ісуса над ...

«Тридцять п’ять років важких умов буття Іоано-Богословської парафії гуртували нашу віру і надію. Приклад мучеників Маккавеїв, які прийняли найстрашніші муки й за віру пішли на смерть, тримав те коло, що створило неповторну громаду храму Апостола Любові. Слава Богу, нам вдалось не зрадити ні нашу віру, ні нашу церкву, ні нашу любов», - із проповіді о.Віктора Маринчака на святковій Літургії 1 серпня 2026 року.

1 серпня для православних християн розпочався Успенський піст, який передує святу Успіння Пресвятої Богородиці. Відтепер це свято за новим календарем завершується 15 серпня. У цій публікації ми розповімо про те, як було започатковано Успенський піст та як бажано проводити ці два тижні. Успенський піст триває два тижні від 1 до ...

Коли воїни запитали Івана Хрестителя, як їм діяти, він навіть не натякнув, щоб вони залишили армію; цього також не зробив і Христос, коли зустрівся з римським головним сержантом, званим сотником. Поняття рицаря-християнина, озброєного для захисту доброї справи, – одне з великих християнських понять. Клайв Льюїс у своїй книзі «Просто християнство» розмірковує про заповідь «не вбивай».

Православна Церква 14 серпня відзначає одразу декілька важливих подій. Дійсно, стільки важливого «вмістилося» в цей день: і згадка Винесення Чесних древ Животворчого Хреста Господня, і свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці, і пам`ять семи мучеників Маккавеєвих, і початок Успенського Посту.

Бог не може бути слабким, кволим або апатичним. Він, як ми знаємо, всемогутній, всесильний та всюдисущий. Серед прославлених святих є не лише ченці, священники і юродиві. Біблія й історія Церкви рясніє прикладами мужніх воїнів, непохитних сповідників та стійких мучеників.