В українській традиції замість слова матінка, (російською – матушка), іноді вживають термін «їмость». Він походить від виразу «її милість», підкреслюючи роль дружини як доброї, милосердної жінки, помічниці та порадниці чоловіка-священника.

Воскресіння Христа є не тільки перемогою життя над смертю. Це також й про наше пробудження, плекання любові, підживлення віри, здатність випростатися на повний зріст, аби стати ще міцнішими, духовно зрілими, непохитними та здатними витримати прийдешні випробування. Зло не зупиниться само собою. Його не здолати без нашої участі, активного протистояння силам ...

У свято Пасхи впродовж Світлої седмиці у храмі біля іконостасу лежить єдиний загальний усім членам Церкви освячений хліб - артос. На артосі видніється знамено перемоги Христа над смертю – хрест або образ Воскресіння. В перший день Пасхи, після заамвонної молитви, артос освячується особливою молитвою і окроплюється святою водою. У суботу Світлого Тижня після Літургії артос розділюється віруючим.

Тривають Великодні свята, які в наш воєнний час несуть людям нехитну надію і радість Воскресіння. Хоча в Іоано-Богословському храмі ми й не служимо протягом більшості днів Світлого тижня Літургію, але відзначаючи Пасху, задаємося питанням, а чому український народ так сильно любить свято перемоги над смертю? Настоятель нашого храму, освячуючи паски військовим, дав своє пояснення цьому феномену.

15 квітня Українська Церква вшановує Вишгородську чудотворну ікону Божої Матері. Її згадують в день пам’яті благовірного великого князя Мстислава Володимировича, який отримав образ в дар від Константинопольського Патріарха в 1131 році. Ця ікона – типу Елеуса (грец. ᾿Ελεοῦσα – милуюча, співчуваюча, милосердна, ніжна). На іконі зображена Богоматір, Яка з любов’ю і ніжністю пригортає Свого Сина, Господа нашого Ісуса Христа.

Цими Пасхальними днями ми особливо гостро відчуваємо, що Істина відкривається нам через створений Господом світ: через Його красу та могутність, через хліб, який ми їмо й пташиний спів, що чуємо, через воскресіння природи і людей, які поруч. Той, хто любить ладний обійняти цілий світ. Про Великодню радість буття дивіться у проповіді о.Віктора Маринчака в світлий понеділок.

Великдень в українському Харкові – це завжди зустріч однодумців, єднання патріотичної спільноти, гарного настрою і віри в подолання темряви та святкування перемоги над смертю. Цього року була чудова погода, дуже багато красивих і світлих людей. Дякуємо всім за чудове свято. До вашої уваги фоторепортаж з храму Апостола Любові.

Тому попри всі руйнування, страждання, попри втому від боротьби ми маємо просвітитися торжеством! Навіть у ці важкі часи війни Воскресіння Христове нехай наповнює наші душі непереможним світлом благодаті, силою жертовної любові до Бога та до ближніх, до рідного народу й до нашої земної батьківщини – України. І нехай це світло буде нашою зброєю, щитом і мечем у праведній боротьбі з агресією російської імперії зла, у протидії всім ворожим підступам та спокусам лукавого.

У нашому храмі ви зможете освятити паски та іншу поживу в суботу 11 квітня з 15.00 до 18 години і в неділю 12 квітня по закінченні Пасхальної Утрені та Літургії. Служба розпочнеться о 8 ранку.

«Субота ця преблагословенна, бо нині мертвий Христос воскресне на третій день», — співається в кондаку Великої Суботи. Перебуваючи посередині між Хрестом і Воскресінням, Велика Субота є унікальним днем церковного року, коли плач перетворюється на радість. Це єдина субота в році, котра є днем строгого посту. У тематиці цього дня сполучаються найглибший кенозис Слова Божого, «навіть у пекло зійшовшого» у пошуку занепалого Адама, і початок перемоги над пеклом і смертю.

«Неможливо охопити свідомістю обсяг Божих страждань. Він приймає їх, щоб затулити собою нас від сатанинської сили, яка хоче знущатися і являти свою жорстокість. Ми поділяємо разом з Ним муку та гіркоту самотності, покинутості, зрадженості. Все приймаємо з надією, що ми хрестившись в смерть Його, хрестимось також і у воскресіння», - роздуми о.Віктора Маринчака перед Плащаницею.

«Наступає час подолання смерті. Ми розуміємо, що початок покладено, але шлях у нас ще дуже й дуже довгий. І коли ми починаємо йти шляхом подолання своїх страждань, гріхів, смерті, щоб здобути Воскресіння, нас надихає Спаситель», - із проповіді в Страсну П’ятницю о.Віктора Маринчака.