«Нам необхідні Його вказівки, твердження та вимоги. Із того, щоб їх прийняти, зрозуміти і наслідувати й народжується наша віра. Потрібно, щоб Хтось навчив мене як робити, аби я звершив те діло, без якого віра є мертвою», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

«Страждання – це вже справа. Тому кожен із нас повинен сприймати свої страждання та біль близьких, як несіння хреста, а через те, як щось глибоко осмислене. Страждання завжди змістовне, а коли ми додаємо зміст в наше існування, то вже щось виконуємо», - о.Віктор Маринчак.

8 листопада, чотири року тому, відійшов до Господа архимандрит Віктор Мамонтов. І хоч жив він у далекій Латвії, але через свої книжки та листування з нашими парафіянами був пов"язаний з нашим храмом. Багато років тому, коли створювались перші молитовні групи при нашому храмі отець Віктор Мамонтов в листуванні докладно розповідав ...

У недільному Євангелії читається одна з найпарадоксальніших притч, яку за часи свого земного служіння розповів Спаситель. Йдеться про багача і Лазаря. Тут є над чим замислитись, бо для уважного читача вона дає відповіді на багато питань нашого християнського життя.

Дар чудес, нетлінність тіла та мироточивість стають джерелом великого й широкого культу св. Дмитра не лише в Греції, але й в Україні. Він завжди вважався покровителем воїнів, і в історії нашої країни ми не раз стикаємося з його святим заступництвом. Про його біографію написано чимало, тому пропонуємо до уваги цікаві факти з вшанування святого Дмитра Солуньского у Київському Православ’ї.

Молитва за померлих хрещених родичів та близьких — щоденний обов’язок кожного християнина. Проте є в році шість днів (так званих «батьківських» субот), у які Церквою встановлено особливе поминання «одвіку спочилих» , тобто в усі часи померлих побратимів у вірі. Одна з таких субот, яка цього року припадає на листопад, називається Димитріївською (бо вона завжди передує дню пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського).

У суботу, 7 листопада, творімо пам’ять про спокій родичів, друзів, близьких і всіх православних християн. Цей особливий день Церква називає Димитрівською поминальною суботою. Особливо у храмах підносять молитви за воїнів, що поклали життя за правду, віру і власну країну. Під час війни ми теж згадаємо наших Героїв.

5 листопада Церква вшановує пам'ять апостола Якова, брата Господнього за плоттю (бл. 63). До імені цього святого часто додають – «брат Господній за плоттю», але не всі богослови згодні з таким додатком, бо, як вони вважають, тоді в декого можуть закрастися сумніви щодо постійного дівоцтва Богородиці. Насправді ж ані канонічні, ...

Почався останній місяць осені. У листопаді немає великих церковних свят, тому служби відбуваються за звичайним розкладом. Незважаючи на карантин та складну епідеміологічну ситуацію в Харкові, ми продовжуємо служити Літургії, Всенічні та молебні. Тож, бережіть себе та приходьте до храму.

У притчі про сіяча Спаситель розповідає про різни типи грішників. Вони не рівноцінні й кожен з них має свою долі відповідальності. Можна по-різному зрікатися Бога і тих кого любиш. Про відступництво, зраду і точки неповернення – роздуми о.Віктора Маринчака у недільній проповіді.

Ми не є добрим зерном. Не належимо до тієї чверті, яка в терпінні приносить стократний плід. Нам всім треба принести справжнє покаяння. Але те, що ми усвідомлюємо своє становище в стосунках з Богом, дає нам надію, що вдасться змінити напрямок свого життя. Треба докладати надзвичайні зусилля!

У недільному євангельському читанні ми чуємо притчу про сіяча. Сумну історію, що показує, як Божі зусилля розбиваються об людську негідність та непідготовленість. Божественний Сіяч сіє в наших серцях Своє Слово, а людина часто буває не готова прийняти і виростити в собі це Божественне зерно.