Жертовність, взаємна допомога, милосердя до ближніх справді є великим подвигом і значать набагато більше, ніж просте обмеження в їжі. Жертовне служіння наших воїнів, лікарів, волонтерів, капеланів, рятівників, благодійників та всіх інших, хто кожен на своєму місці допомагає, захищає і піклується про благополуччя своїх ближніх в цих надтяжких умовах війни, є великим подвигом.

Чотири дні поспіль, з понеділка по четвер, в Іоано-Богословському храмі читатиметься Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського. Ця прониклива розмова грішника зі своєю душею є однією з вершин православного Богослужіння. З покаяння і віри у Воскресіння починається Великий піст. Початок служби о 14.00.

Громада Іоано-Богословського храму і вся Харківсько єпархія щиро вітають о.Віктора Маринчака з днем народження. Бажаємо настоятелю духовних і фізичних сил, міцного здоров’я, мирного неба та нових звершень заради Бога і України. Нехай Господь благословляє дні його життя й дарує небесні та земні ласки на многії та благії літа!

Ми завинили перед ближніми, бо були нестерпними, надто вимогливими та різкими й вирують у нас емоції. Це природно, але Господь вимагає від нас надмірних зусиль і надприродних можливостей. Ми живемо в умовах, коли кожен день може стати останнім, тому треба обійняти один одного і посміхнутись. Будемо просити прощення та ставити іншими. Напередодні Великого посту о.Віктор Маринчак звернувся до громади з проповіддю про покаяння.

Регента Іоано-Богословського храму Катерину Шаповалову за вірність і віддану любов до Бога і ближніх відзначено орденом Святої великомучениці Варвари. Від імені предстоятеля ПЦУ в прощену неділю почесну нагороду особисто вручив архієпископ Харківський і Слобожанський владика Митрофан. Вітаємо матушку Катерину з заслуженим визнанням та бажаємо нових звершень. Аксіос!

Мета людини, особливо на вершині свого життя, полягає в тому, щоб бути в єдності з Богом, як з тим, Хто дає життя. Всі наші страждання і жертви є платою за цю радість єднання. Найважливіше те, що ми лишаємось з Любов’ю, яка ніколи не перестає. З нею мужньо йдемо на зустріч, що на нас чекає. Про молитву Отче наш, тягар посту та найвищу нагороду для людини дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

17 березня 2024 року сиропусна неділя, яка передує початку Великого посту. За давнім встановленням Церкви у кожному храмі після вечірні відбувається Чин прощення. Під час нього християни за благочестивим звичаєм просять один в одного прощення образ, а у календарі цей день також називається спомин Адамового вигнання з раю.

В Євангелії грецьке слово, що перекладається як «прощати», буквально означає «відпускати, перестати триматися за щось». Тож ми прощаємо, коли відпускаємо образу, перестаємо триматися і згадувати прикрощі, а також не вимагаємо компенсації за біль чи втрату, яких зазнали. 17 березня 2024 року – прощена неділя.

Вже скоро 18 березня почнеться Великий Піст. За вікном все більше відчувається напруга чергової весни великої війни. Церква продовжує закликати вірних відкрити двері покаяння за вчинені гріхи та подумати про Спасіння душі. Згадуючи всіх наших парафіян, хто наразі перебуває далеко від своїх домівок, пропонуємо подивитись відеозапис хору Іоано-Богословського храму довоєнних часів.

Молитву, яку передання приписує одному із великих наставників духовного життя святому Єфрему Сиріну, можливо дійсно назвати молитвою Великого Посту, оскільки вона особливо вирізняється серед інших піснеспівів і молитов. В ній ми не прохаємо ні про земні блага, ні про якісь особливі духовні дари, а просимо про духовну працю. Спробуємо проаналізувати зміст та поетику цієї великопісної молитви.

Напередодні Великого посту необхідно визначитись з життєвими пріоритетами та підкріпитись духом. Попереду тривалий шлях випробувань й самовдосконалення. Втім важливе розуміння того, що наша сила в здатності долати свої слабкості. Про мужність, волю, відвагу та прагнення перемоги дивіться роздуми настоятеля Іоано-Богословського храму о.Віктора Маринчака.

У війні завжди перемагає той, хто має більше надії. Виграють ті, у кого зрештою виявляється міцніше віра, потужніше сила духу та краще вміння тримати удари долі. Дні лукаві й в час історичних випробувань рідні, друзі та побратими є чи найціннішим скарбом, який, щоб встояти і перемогти, ми повинні зберегти, попри всю нашу недосконалість. Треба прощати один одному.