Атмосфера Пасхальної радості, дух єднання і Любові, що ніколи не перестає, вітали в нашому храмі у Велику суботу. Перші освячення пасок, обійми з однодумцями та неповторні відчуття від переживання свята Воскресіння Христового – таким запам’ятались зустрічі напередодні Великодня 2025 року. У неділю о 9 ранку Пасхальна Утреня.

Смерть хоче забрати у нас все. Війна відняла дивні і прекрасні переживання, які ми мали під час нічної Пасхальної служби, хресну ходу, дитячу Літургію. Але вона не може забрати у нас Воскресіння. Того неповторного свята і радості, що ми маємо в цей день. Присутність Господа, який Воскрес, присутня в нашому храмі всіма силами душі і тіла. У неділю о 9 ранку розпочнеться Великодня Утреня.

Хоча нас із місцем та часом цієї радісної події розділяють і відстань у тисячі кілометрів, і двадцять століть історії, але силою та дією віри ми сьогодні також є серед свідків воскресіння Господнього. Тому нині, як і майже дві тисячі років тому, ми разом із жінками-мироносицями, які поспішили до гробу виконати свій обов’язок пошани до померлого Учителя, також чуємо від ангелів радісну звістку: «Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. Його нема тут – Він воскрес, як сказав» (Мф. 28:

«Субота ця преблагословенна, бо нині мертвий Христос воскресне на третій день», — співається в кондаку Великої Суботи. Перебуваючи посередині між Хрестом і Воскресінням, Велика Субота є унікальним днем церковного року, коли плач перетворюється на радість. Це єдина субота в році, котра є днем строгого посту. У тематиці цього дня сполучаються найглибший кенозис Слова Божого, «навіть у пекло зійшовшого» у пошуку занепалого Адама, і початок перемоги над пеклом і смертю.

Немає конкретного часу, коли треба приходити, щоб посвятити паски. Ми будемо це робити протягом двох днів, аби не мати великого скупчення людей. Перше освячення відбудеться вже в суботу після заносу у вівтар Плащаниці. Починаючи з 15 години 19 квітня і протягом кількох годин священники святитимуть паски, яйця та все, що принесуть парафіяни.

«Нам треба побачити людську велич, щоб ми навчилися в Ісуса любити і прославляти Господа, навіть тоді, коли Бог покидає тебе. В єдності з Ним ми здобуваємо вічне життя, повноту існування та, головне, сенс нашого буття. Поки ти з Богом, який є Любов, який віддав себе в жертву і Воскрес, твоє існування наповнене змістом», - із проповіді о.Віктора Маринчака в Страсну п’ятницю.

У нас немає алібі перед Богом, але є можливість вирости в повноту свого життя, утверджувати свободу, любов і радіти, попри весь жах, який ми переживаємо під час війни. Сьогодні Страсна п’ятниця – найскорботніший день для християн усього світу. Церква згадує неправедне осудження Синедріоном і Пилатом Ісуса Христа, Його страждання, розп’яття ...

Ми повинні наслідувати Христа задля того, щоб утверджувати життя. Не померши не можливо воскреснути. Щоб подолати смерть треба щоб хтось пішов на Голгофу. Ховаючи на війні молодих людей ми починаємо розуміти, що їх внесок залишається з нами. Вони живуть не в своїх звершеннях, а в тому потоці життя, який ніколи не зупиняється. Про подолання смерті в Страсну п’ятницю дивіться в проповіді о.Віктора Маринчака.

У цей день ми долучаємось до страждання Спасителя, але нехай виповниться в усій повноті те, заради чого Він прийшов у світ. Ми хочемо бути єдині з Богом і між собою. Господи, дай нам світло, правду, свободу і Твою Любов. Про життя в усій повноті дивіться проповідь о.Віктора Маринчака в день спомину страждання і смерті Христа.

Спаситель до останнього турбується і дбає про своїх учеників. Омивання ніг – це виявлення до них Його любові та жертовного служіння, яке ніколи не припинялось. Він добре розуміє на що спрямовує апостолів – віддаватись до кінця. У проповіді Чистого четверга о.Віктор Маринчак згадав, як півстоліття тому побачив чин омовіння ніг у храмі, коли обряд став реальністю.

Серед днів Страсного тижня Великий Четвер займає особливе місце. Саме в цей день Церква ще й ще раз згадує і переживає Тайну вечерю Господа Ісуса Христа з Його учнями – апостолами

Центральне місце в Богослужіннях Страсного тижня належить утрені Великої П’ятниці. ЇЇ ще називають Cлужбою Дванадцяти Євангелій.