Настав неповторний час, який викликає особливі почуттями у душі кожного християнина - час Страсного тижня. Майже дві тисячі років тому Спаситель прийшов до Єрусалиму, щоб постраждати, прийняти хресну смерть і на третій день воскреснути заради спасіння всього світу.

Остання проповідь Спасителя в Єрусалимському храмі: Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський. Мф.25: 13

Страсний тиждень почався з сумної звістки – сьогодні вранці пішла у Вічність наша парафіянка Валентина Федорівна Гончарова. Співчуття рідним та близьким, молимось за спокій її душі. Вічна пам'ять! ...

Протягом Страсного тижня Церква згадує останні дні земного життя Спасителя, Його страждання, розп'яття на хресті та погребіння. Здавна ці дні називали «святими» або «великими», з перших часів християнства вони проходили в особливо строгому пості та глибокій молитві. За свідоцтвом Іоанна Золотоустого, в Страсний тиждень перші християни посилювали піст і молитву, ...

Проходить 40 днів Великого посту. Хто не встиг постувати, то він має можливість це зробити навіть і в останні дні. Бо, за словами Івана Золотоустого, незалежно, хто і в який час прийшов, але трапеза наготована і всі повинні відчути це торжество. Всі повинні відчути свято. І тому у ці дні я закликаю кожного робити щось добре і корисне. Найперше для своєї душі.

Усі чотири євангелисти описують цю подію, яка відбулася за кілька днів до хресних страждань Спасителя. Син Божий на осляті урочисто входить в Єрусалим, але не як звичайний цар земний, але як Той, чиє Царство «не від світу цього» (Ін. 18: 36), не як гордовитий володар, але Той, Хто «лагідний і смиренний серцем» (Мф. 11: 29), як Переможець гріха і смерті.

Православна Церква святкує велике свято, яке є одним з 12 найбільших свят року – Вхід Господній в Єрусалим. Як для Спасителя цей день передує Його Хресному шляху, так і для всіх православних християн він розпочинає дні особливо суворого посту та молитов - дні Страсного Тижня.

Вхід Господній в Єрусалим, або Вербна неділя-це Дванадесятне свято, яке завершує дні Великого Посту та дає початок подіям Страсного тижня. Спаситель триумфально в"їзжджає в Єрусалим. Народ, здивований і натхнений чудом воскрешення померлого Лазаря, як Царя і Месію зустрічає Його, але вже змовляється Синедріон. І всього через кілька днів "Осанна в вишніх" зміниться на "Розіпни ". Пропонуємо вам подивитися на події цього свята через призму іконографії.

В суботу перед Вербною неділею Церква згадує чудо воскресіння Спасителем праведного Лазаря. У нашому храмі Літургія відбуватиметься за всіма правилами суворого карантину. Освячення верб відбудеться після Всенічної у суботу та по закінченню Літургії у неділю.

Дні, які лишилися до Великодня, можуть стати прекрасною нагодою бодай трохи стишити гучність свого життя та прислухатися до глибин власної душі. Відкрити для себе її красу. Відгукнутися на її потреби та зробити крок до втраченої гармонії зовнішнього та внутрішнього. Принаймні спробувати це зробити – і отримати новий, цікавий і корисний досвід.

«Ми дуже багато часу проводимо в суєті. Усамітнення буває потрібно і щось в такі миті нам може відкритися. Треба пройти через випробування гідно. Так, щоб воно принесло нам якусь користь. У всьому є свій смисл», - о.Віктор Маринчак.

У нашому храмі під час карантину на Літургіях Великого посту ми започаткували практику причастя без обов’язкової сповіді. Оскільки йдеться про два різних таїнства, то парафіяни повинні брати на себе відповідальність за іспит совісті, готуватися належним чином до прийняття Святих Дарів і зростати в духовній вірі. Пропонуємо Вам послухати і почитати міркування з цього приводу.