Чому ця коротка і проста молитва посідає таке вагоме місце у всьому великопісному богослужінні? Бо в ній перелічуються особливим, властивим лише цій молитві чином всі негативні і позитивні елементи покаяння і визначається, так би мовити, список наших індивідуальних подвигів. Мета цих подвигів — насамперед — вивільнення від якогось головного пороку, що викривлює все наше життя і перешкоджає нам вступити на шлях звернення до Бога.

Гординя і амбіції до безмежної експансії керують московською церквою вже не одне століття. Мінялися форми та доктрини, але зміст «руського миру» завжди лишався незмінним. У неділю Торжества православ’я о.Віктор Маринчак докладно розповів про єресь етнофілетизму і використання російської церкви в політичних цілях.

Вісім років російсько-української війни московський патріархат благословляв тих, хто йшов завойовувати, загарбувати і вбивати наших співгромадян. Всім відомо, що зараз на харківській землі ворогу наданий наказ стріляти в мирне населення. Нам не маємо куди відступати, тому ми відкидаємо будь-яку неправду і залишаємось з Богом, який є Любов.

«Ми переможемо, бо готові платити життям за свободу. Ті мирні люди, хто загинув зараз на війні у Харкові, є теж бійцями. Вони тут залишилися, тому що вірили в нашу перемогу і стояли до кінця. Вони поводили себе з тією ж непохитністю, спокоєм та впевненістю, як мученики і були сповнені духовної могутності», - із проповіді о.Віктора Маринчака.

«Ворог пропонує нам спокусливу поживу: відчай і страх. Подивимось на всіх наших мучеників – вони знали на що їдуть, але йшли спокійно та впевнено. Нам невідомо, що буде далі, але ми повинні робити все від нас залежне, зберігаючи мужність і відвагу, тим самим розкриваючи в собі образ Божий», - із проповіді в день вмч.Федора Тирона о.Віктора Маринчака.

«Цей Великий Піст потребує від нас надзвичайних зусиль. Ми маємо випробування, які сягнули Біблійного масштабу. Війну, яка зараз їде, колись прорік Іван Франко: «Се ж остання війна! Се до бою, Чоловіцтво зі звірством стає». Але кожен раз після найстрашніших подій наш народ воскресав», - о.Віктор Маринчак.

У суботу першого тижня Великого посту ми згадуємо пам’ять святого, ім’я якого міцно пов’язане з Чотиридесятницею. А точніше – з першим тижнем Великого Посту, що колись навіть мав назву Феодорового. Свята Православна Церква підносить молитви до великомученика Феодора Тирона, який за часів Юліана Відступника застеріг християн від їжі, що була окроплена на честь поганських богів. На згадку про це, на вечірній службі в п’ятницю в храмах освячується коливо.

Після повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну священики нашого храму чимало служб проводять в підземці, де духовно оформляють нужденних. Харківське метро сьогодні не тільки бомбосховище, але й храм, де лунає проповідь, люди моляться і причащаються. о.Віктор Маринчак розповів про своє ставлення до війни, яке ми пропонуємо до вашої уваги.

«Святий Андрій Критський, канон якого читається на першому тижні Великого Посту, кличе нас пробудитися, щоб набратися тих сил, які будуть необхідні аби гідно пройти через всі випробування. Людина не може дозволити собі бути слабкою. Ми повинні плекати свою силу, бо віруємо і приймаємо волю Божу», - о.Віктор Маринчак.

У вівторок Великий покаянний канон прп. Андрія Критського читали у Харківському військовому шпиталі. У середу, 9 березня 2022 року, о 14.00,служимо його всередині станції метро «Держпром» (вхід зі ст.м. «Університет»).

У перші чотири дні Великого Посту в храмах звучить Великий Покаянний Канон прп. Андрія Критського, слова якого закликають нас до покаяння та налаштовують на сорокоденний шлях до Воскресіння. Отець Олександр Шмеман називає його початковим "тоном", який задасть всю "мелодику" Великого Посту. Чому так важливо почути ці рядки і до чого вони кличуть кожного - про це в роздумах о. Олександра Шмемана.

Нам треба в усьому що ми переживаємо бачити промисел Божий і правицю Його. Через випробування Він веде нас до спасіння. Якщо ми подумаємо про історію України, то нам є що спокутувати. На початку Великого Посту доленосного 2022 року о.Віктор Маринчак говорив про єдність народу і уроки історії, які через страждання та покуту ведуть нас до Воскресіння.