Історія воскресіння сина вдови з Наїну зображує зростання динаміки діяльності чудотворної сили Ісуса в часі Його служіння в Галилеї (Лк 4, 14 – 9, 50). З Євангелія ми бачимо, що одразу після зцілення слуги сотника з Капернауму (Лк 7, 1 – 10) відбувається чудо воскресіння. У 20-ту неділю після П’ятидесятниці Церква пропонує вірним поміркувати над цим дивом. Ця подія також наближує відповідь Ісуса на запитання Іоана Хрестителя: «Ти той, що має прийти, чи нам чекати іншого?». Ісус каже: «Ідіть,

«Священство є важкою духовною працею. Ми живемо у тяжкий час і не знаємо своєї долі. Нас чекають великі випробування й всі страждання ще попереду, але треба йти і нічого не боятись. Пам’ятаємо, що сказав апостол Іоан Богослов: «Досконала любов долає страх», - із суботньої проповіді о.Віктора Маринчака про священицьке покликання та наші подвиги віри.

6 жовтня Православна церква вшановує пам'ять апостола Фоми. Його можна назвати одним з найпалкішим з апостолів. Його "невірство" чи не було проявом гарячої та глибокої віри? Святий апостол Фома працював рибалкою та походив з галілейського міста Пансади. Почувши благовістя Ісуса Христа, він все залишив і пішов за Ним. За Церковним ...

Через розум та почуття ми пізнаємо видимий світ, але в силу природних обмежень існує багато речей, які досі людині недосяжні. Ми не здатні зазирнути в потойбічне, ніхто не скаже, коли закінчиться війна або що чекає на нас завтра. Тільки віра робить бажане реальним, а майбутнє дозволяє переживати як сьогодення.

Молитва – це не якась певна «правильна» послідовність слів. Адже слова самі собою, не усвідомлені розумом та не прожиті серцем, мало на що здатні. Це особливий внутрішній стан, коли ми безпосередньо спілкуємося з Господом. У щирому зверненні до Нього людина може послуговуватися різними словами, як написаними святими отцями, так просто тими, що йдуть від душі.

Чому щодня Церква згадує мучеників, а само поняття мучеництва таке важливе для християнського вчення? Як релігія любові та життєствердження перетворила культ жертовної смерті в поклоніння і які наслідки це може мати для нас? Питання під час війни наразі актуальне та потребує докладної відповіді. Поговоримо про мучеників і мучеництво.

3 жовтня Церква вшановує святого Діонісія, який жив і був єпископом у місті Афіни. Там же він виховувався і здобув класичну елінську освіту. Потім вирушив до Єгипту, де в Іліополі вивчав астрономію. Разом з Аполофоном майбутній святий став свідком сонячного затемнення в момент розп'яття на Хресті Господа Ісуса Христа. "Це ...

2 жовтня православна Церква вшановує пам’ять священномученика Кипріана і мучениці Юстини. Саме їм моляться християни від нечистих духів та різного роду чаклувань. Про історію цих святих варто дізнатися більш докладно.

Нам треба знову здобути таку силу молитви, яка була у нас в лютому та навесні 2022 року. Тоді все наше єство кричало до Неба і перетворювалось на молитву. В той час ми мали абсолютно непохитну віру в те, що ворог не зможе досягти своїх цілей. По-іншому не могло статись, бо то була віра всього народу. Чому день Покрова Пресвятої Богородиці завжди шанувався українцями дивіться у святковій проповіді о.Віктора Маринчака.

Серед Богородичних свят «Покров Пресвятої Богородиці» належить до особливо шанованих в Україні. Його традиція бере свій початок ще від часів прийняття християнства і упродовж віків набирала національного підтексту, відповідно до суспільно-історичних обставин. Князь Ярослав Мудрий, збудувавши Софійський собор у Києві і Благовіщенську Церкву над Золотими Воротами, віддав в опіку Божої Матері увесь руський народ. Від того часу чимало князів здобуло перемогу над численними ворогами, прибігаючи під м

Попереду особливий день для кожного українця. Ніде у світі так не шанують свято Покрова Пресвятої Богородиці, як у нас. Не випадково саме 1 жовтня є Днем захисників і захисниць України, а про славну історію козацтва, боротьбу за Незалежність часів Мазепи, визволенних змагань, створення армії УПА знає кожен патріот.

«Зло зроблене людиною, тим чи іншим шляхом обов’язково до неї повертається. Але цей спосіб повернення зла є абсолютною закономірністю й не треба думати, що його можна уникнути. Тільки через покаяння та дію Божої благодаті розривається порочне коло. Проте прощення можливе тільки тоді, коли кривдник хоче і може повернутись до правди», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.