«Не треба думати, що можна за будь-яких обставин, при будь-якому своєму житті, не віддавши Богові належне й не уподібнившись Христові, здобути любов Господню та спасіння. Хтось може бути відкинутий. Ми не знаємо, яка доля чекає тих, хто зазнає другої смерті, але, розуміючи суворість Господню, тим більше повинні подумати про свою відповідальність», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

Почувши відповідь святого, що всі наші вічні скарби на небі, ворожі повісили настоятеля за руки і за ноги між двома стовпами. Через два дні преподобномученику відрубали голову (7 вересня 1678 р.). Свідки мученицької смерті архімандрита Макарія занесли його тіло в монастирську церкву, у якій, для безпечності, закрилися.

Перемога над сатанинськими силами є неминучою. Важко терпіти випробування, якщо ми бачимо попереду лише глухий кут, непорушну стіну чи провалля, що повністю нас поглинає. Подібна оптика стосовно майбутнього призводить до безнадії та відчаю, що охопить наші душі. А це означає, що ми не віримо в Бога. Про силу, що здійснюється в немочі дивіться в суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

6 вересня Церква особливо вшановує Києво-Братську ікону Божої Матері. Цей чудотворний образ кінця XVII століття. Унікальна ікона була однією з центральних храмових ікон мурованого Богоявленського собору Києво-Братського монастиря, який був зведений коштом гетьмана Івана Мазепи на Подолі, а знищений радянською владою у 1935 році.

6 вересня православна Церква згадує Чудо архистратига Михаїла в Хонах. В народі це свято часто називають «Михайловим чудом». За переданнями великий князь Київський Всеволод заснував свій отчий Видубицький монастир саме на честь цього чуда архистратига Михаїла.

Обставини, в яких ми перебуваємо, не повинні бути виправданням слабкодухості. Втрата надії загрожує поглинанню у суцільне ніщо. Зневіра означає перехід на інший бік добра і зла. Впадання у відчай дорівнює брати сторону ворога. Вся наша виснажлива боротьба ще попереду, як зрештою і спротив злих виноградарів та Михайлове чудо.

У крижаному казематі та в кайданах він пробув понад рік. За ґратами Преподобний Афанасій написав молитвослів’я, яке постійно співав, щоб утамувати душевний біль: «Пошли спокій Церкві Своїй Христе Боже! Не знаю, чи може хто із нас терпіти далі! Дай нам допомогу у печалі, щоб ми повністю віддалися Вірі Святій, непорочній!». ...

Вечір пам’яті парафіянки нашого храму Марлени Рахліної відбувся у Харкові. До 100-річчя самобутньої поетки, совісті післявоєнної епохи і сильної духом жінки, яка не скорилась долі та своїм волелюбством втілювала в життя заповіді Любові, була презентована книга її віршів. Наші парафіяни і настоятель Іоано-Богословського храму о.Віктор Маринчак поділились своїми спогадами про ...

"Я вирішив цю бесіду присвятити темі про сім’ю та шлюб. Мені здається, що в світі, законом якого є розмежованість, протистояння, напружені відносини між окремими людьми, суспільними групами і народами, ця тема надзвичайно важлива", - так починає свою бесіду митрополит Антоній Сурозький. "Шлюб – диво на землі. В світі, в якому ...

У чому сила віри? Здається для християнина питання доволі просте. Між тим, далеко не всі здатні дати на нього розгорнуту відповідь, бо справжня віра не має нічого спільного з фантазіями, з мрійництвом чи маренням, але засновується на любові та довірі до Бога.

2 вересня за новим календарем день пам’яті преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Смирення, скромність і праведність – це риси, які духовно наближують вірних послідовників Христа до Царства Небесного. Ще за життя святі Антоній і Феодосій шанувалися серед людей як чисті та світлі душею, мудрості яких дослуховувався народ і правителі.

«Радість від навчання дорослих і часто немолодих людей походить від того, що Вчитель у нас дуже добрий. Він Світло, що у пітьмі сяє, Сонце правди, Бог, який є Любов. Ми приймаємо Його вчення і намагаємось наслідувати Христа. Головне, що Він залишає нам свободу і дає можливість обирати своє», - о.Віктор Маринчак перед початком нового навчального року.