У вівторок 6 січня відзначається свято Хрещення Господнє. Сьогодні в Іоано-Богословському храмі ПЦУ звершувалось Велике освячення води. Про властивості хрещенської агіасми пропонуємо матеріал на нашому сайті.

"У житті кожної людини наступає момент, коли вона бере свій хрест і починає рухатись до Голгофи. Інколи цей шлях проходить цілий народ, який усвідомлює, що настав час надзусиль та рішучих дій", - із проповіді настоятеля Іоано-Богословського храмі ПЦУ о.Віктора Маринчака.

6 січня - Святе Богоявлення, яке у народі ще називають Хрещення Господа Ісуса Христа, Йордань, Водохрещі. Як написано у Святому Письмі, цього дня Христос, якому виповнилось 30 років, прийшов на річку Йордан, де, на ознаку очищення від гріхів, проводив хрещення Іоанн Хреститель. І хоча в Сина Божого не було і не могло бути ніяких гріхів, Він пройшов обряд хрещення.

Великий чин освячення води відбудеться в Іоано-Богословському храмі ПЦУ у вівторок 6 січня 2026 року одразу після Літургії (близько 11 години). Початок святкової служби в нашій церкві 6 січня о 9 ранку. Христос охрестився! В річці Йордані!

Є точки неповернення, коли назад дороги вже немає, підготовчий період скінчився, минуле лишається спогадом і наступає переломний момент, що визначає всю подальшу долю. По старозавітнім законам людина до тридцяти років не мала права стати вчителем, проповідником або священником. Треба було дорости, дозріти, вистраждати, пройти всі етапи зростання та стадії розвитку, аби вийти на тропу служіння.

Наближаючись до свята Богоявлення пам’ятаємо, що води Йордану є лише символом того правдивого омивання від гріхів, яке ми отримуємо через покаяння. Очистимо свою душу і доторкнімося до таємниці сходження Господа у цей світ. Пам’ятаємо, що тільки чисті серцем побачать Бога.

Бог нікого не наказує. Зло само карає себе. Господь не втручається в наші справи. Нам би хотілось, аби це Він щось вирішив, зупинив, подолав, але Бог все робить нашими руками, тому віра така й вимоглива. Ми повинні бути готові виконати самі те, чого чекаємо від Господа в наших молитвах. Про обов’язок зробити прямими Його шляхи дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

4 січня Православна Церква України відзначає Собор 70-ти апостолів і вступає в період підготовки до свята Хрещення Господнього. Варто згадати їх поіменно, бо обрання цих учнів відбулося після третьої Пасхи Ісуса в Єрусалимі, тобто в останній рік його земного життя. Він дає їм настанови, схожі з тими, що дав своїм дванадцятьом апостолам (пор. Мф.10 і Лк.10: 3-24).

Богоявлення стає для нас можливістю приєднатися до Нього в любові і отримати просвітлення в цьому темному світі. Різну темряву переживає людина в житті, але гріх та смерть ми мусимо подолати. Про просвітлення нашої надії напередодні свята Хрещення Господнього дивіться у суботній проповіді о.Віктора Маринчака.

3 січня Церква вшановує пам'ять пророка Малахія, який жив за чотири століття до Різдва Христового. Він звинувачував своїх одновірців у легких розлученнях, шлюбах з язичниками, а також невірності Богу, що є наслідком поганих стосунків між людьми. Багато проповідував пророк про прихід Іоана Хрестителя і Спасителя світу. Малахію вважають останнім пророком ...

Жорстокість сил зла має такий обсяг, що Господь йде на розп’яття. Якщо ми будемо наслідувати Спасителя, то повинні пам’ятати, що любов і жертовність – це головні речі в християнстві. Любов насправді перевіряється питанням: чи готовий ти до жертви, чи ні? Про зміст нашої надії в день отримання Ісусом ім’я дивіться в проповіді о.Віктора Маринчака.

У сучасному мовленні слово «фарисей» вживається здебільшого в переносному значенні: людина лицемірна, ханжа. А колись, у стародавній Юдеї, фарисей був послідовником релігійно-політичної течії, що виражала інтереси заможних юдеїв і відзначалася фанатизмом та надмірною увагою до зовнішніх проявів релігійності.