«Іоан Хреститель хрестив водою, тому й день називається Івана Купала», – нерідко саме так пояснюють назву свята 24 червня. Насправді ж Різдво Іоана Предтечі та «Івана Купала» – це два зовсім різних свята, християнське та язичницьке, які за примхою історії відзначаються поряд.

24 червня Церква вшановує Різдво чесного славного Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна. Сам Спаситель казав про нього: «Серед народжених жінками не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя». Отже, згадаємо сьогодні Предтечу нашого Господа. Початок Літургії о 8.30.

«Перемога над страхом, зневірою, можливістю зради своєї віри, Церкви – все долали українські святі та йшли на муки. Ми маємо прийняти цей досвід поколінь, як один із найцінніших спадків і взяти на себе свій Хрест. Обов’язки наші важки, але потрібно пронести їх з любов’ю, щоб змінити на краще стан власних душ і побачити світло навіть в суцільній темряві», - із недільної проповіді о.Віктора Маринчака.

Військового капелана 127-ї бригади ЗСУ о.Олександра Настаренка за віддавне служіння Богові і Україні, за жертовність в захисті добра та правди нагороджено орденом святого великомученика Юрія Переможця. Від імені предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія високу церковну нагороду в Іоано-Богословському храмі ПЦУ вручив архієпископ Харківський і Слобожанський владика Митрофан. Аксіос!

У другу неділю після П’ятидесятниці ми особливо вшановуємо тих святих, які в землях України несли служіння та подвиги, довершувалися у чеснотах, засвідчили віру через мучеництво. 18 червня Церква згадуватиме новомучеників та сповідників, які в Україні та в інших землях у XX та XXI столітті постраждали за Христа та православну віру.

«Нам треба набиратися терпіння. Просити у Бога, щоб здійснилася на нас Його воля і Він відкрив двері Свого Царства. Стукати в них треба неодноразово, просити постійно, наполегливо та послідовно. Ми повинні зберегти терпіння, волю й прагнення Божого світла, правди і любові, щоб встояти до кінця та в останню мить побачити відкритими Його двері», - із суботньої проповіді о.Віктора Маринчака.

Якщо член церкви починає грішити, то йому виносять зауваження, якщо не кається – відлучають. Та є гріхи, за які ніколи не ставлять навіть на замітку. Більше того, таку людину за цей гріх жаліють. Цей гріх з дитинства прищеплюють людині, як щось позитивне, а дитина культивує його, як засіб привернути до себе увагу. Спробуємо поміркувати про образу.

Останнім часом ми багато розмірковуємо про смерть. Вона оточує нас майже щодня, бо на війні гинуть наші близькі та знайомі. У книзі «Досвід навернення» настоятель Іоано-Богословського храму висловлює цікаві думки про відхід людини до Вічності, але наразі ми хотіли би ознайомити вас з фрагментом бесіди з о.Віктором Маринчаком про старість. Нагадуємо, що саму книгу можна придбати в храмі або замовити «Нової поштою».

Вряд чи на планеті є більш кроваві землі, ніж територія нашої знедоленої країни, де протягом десятиліть тривали найжорстокіші трагедії. Навали численних ворогів, голодомори, світові війни, Чорнобиль – все витримала Богом бережена Україна. За планами завойовників і логікою світових процесів вона мала би давно зникнути з історичної мапи, але щоразу воскресала та відновлювалась.

20 червня Православна Церква вшановує пам’ять святих мучеників Інни, Пінни та Римми, які походили з північної Скіфії і були учнями святого апостола Андрія Первозванного. Про них відомо небагато, але є припущення, що вони могли бути єпископами. Але як би не сперечались історики та богослови, своїм першомученицьким подвигом вони відкрили початок збору дорогоцінної духовної скарбниці – великого сонму всіх святих, котрі просіяли в землі українській.

19 червня за новоюліанським календарем Церква вшановує пам’ять апостола Юди, брата Господнього по плоті. Він був сином праведного Йосипа Обручника від його першої дружини, яка померла. Юда Фаддей належав до найближчого оточення Спасителя і входив до числа 12-ти учнів Христових. За походженням він був з роду царя Давида і з ...

Напевно кожен з нас не раз ставив питання: чому люди хворіють? Адже якби ми протягом свого життя мали відмінне здоров'я, то могли б принести чимало користі як для сім'ї, так і для суспільства. Однак такі думки приходять переважно тим, хто з якихось причин втратив здоров'я. Зазвичай молоді, сповнені сил люди, ...