19 серпня Церква відзначає велике двунадесяте свято - Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Що є Фаворське світло і як нам до цього ставитись? Спробуємо разом розібратися. Ну, й, звичайно, не забуваємо про дари природи, які освячуються в нашому храмі в цей день.

У житті кожної людини, родини або навіть цілої громади є події, які їй особливо дорогі. Для Іоано-Богословського храму ПЦУ свято Преображення Господнє, (яке ми останній раз відзначаємо 19 серпня), завжди було надзвичайно важливою датою. Саме в цей день під мурами нашої напівзруйнованої церкві в 1991 році відбулось перше Богослужіння. З ...

Фрукти після освячення не стають якимись святинями, як дехто вважає, предметом благословення є не стільки плоди, скільки сама людина, що їх виростила з милості Божої. Бо земля не сама собою є плідною, вона не сама собою породжує все, що необхідне людині для підтримання тілесного життя – плідною її творить Господь, через неї виявляючи піклування про нас.

«Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі». В цих словах мудрого царя Соломона є застереження від найбільш небезпечної людської гріховної пристрасті – гордині. Адже її згубна дія виявляється не в матеріальних речах, а у світі духовному, через що тягне за собою багато шкідливих наслідків і неправди. ...

Ця ангельська пiсня вводить нас у центральну, найважливiшу частину Божественної Лiтургiї, наближаючи до головного Таїнства — Причастя. Вона нiби прокладає умовну межу, за якою нам потрiбно залишити все земне й тимчасове, всi пiклування, турботи й печалi (саме це слово було вжито в давньоукраїнському текстi молитви), аби приготувати себе до зустрiчi з Господом.

Четверте десятиліття нашої церковної громади ми зустрічаємо в умовах війни, під обстрілами і в умовах, коли багато парафіян змушені були покинути рідний Харків. За цей час Іоано-Богословський храм і його настоятель пережили багато труднощів та випробувань. Неможливо все описати словами, але деякими спогадами про те як все починалось о.Віктор Маринчак ...

Самогубство, вчинене обдумано й свідомо, Церква визнає таким же важким гріхом, як і вбивство. Адже Бог сотворив людину для життя, а не для смерті, і позбавлення від Його найдорожчого дару є порушенням Його волі й Божественного задуму, відступом від Господа.

Архієрейська Літургія, священицька хіротонія, освячення перших плодів та панахида за загиблими воїнами – таким був перший день Успенського посту і свято мучеників Макавеїв в Іоано-Богословському храмі ПЦУ. Пропонуємо до вашої уваги фоторепортаж зі свята.

Насамперед у ці два тижні мусимо зосередитися на духовному, молитовному очищенні, утримуватись від спокус, гніву та пристрастей, зосереджуватися на вдосконаленні у чеснотах та покаянні – аби спрямувати все найкраще в собі на гідні вчинки та діяльну любов до ближніх.

«Наша віра має бути такою сильною, щоб ми були наслідниками і наступниками того, Хто долає смерть. У нас немає іншого виходу. Ми повинні жити виходячи з такого розуміння, що смерть подолана одного разу долається зараз. Це буде тією вірою, яке приведе до перемоги». Про наші зусилля в боротьбі з бесівськими силами у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: “В наслідок хвороб, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і відведення хвороб. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, покладали на святій трапезі Великої церкви ...

Часто ми нарікаємо: чому ті чи інші випробування відбуваються у нашому житті? Зараз, коли велика війна прийшла на українську землю, ми задаємся питанням: чи не забув Господь про нас? Ні, Він дає сміливість і ми можемо протистояти лютому ворогу. Про підстави нашого оптимізму у суботній проповіді о.Геннадія Рохманійка.